1. Орфоепічний словник української мови

вітальний

віта́льний

[в'італ'нией]

м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вітальний — віта́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. вітальний — -а, -е. 1》 Який виражає вітання; привітальний. 2》 біол. Життєвий, прижиттєвий; той, що стосується життєвих явищ; необхідний для життя. Вітальна статистика — певні числові дані про конкретний індивід, такі як зріст, вага тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вітальний — Життєздатний, життєвий, живільний, живлючий, оживливий, гойний Словник чужослів Павло Штепа
  4. вітальний — ВІТА́ЛЬНИЙ¹, а, е. Який виражає вітання; привітальний. Шофер обернувся й зробив вітальний знак рукою (О. Донченко); Марківна сиділа біля столика, проглядала вітальні телеграми та листи (М. Словник української мови у 20 томах
  5. вітальний — віта́льний (лат. vitalis) біол. життєвий, прижиттєвий; той, що стосується життєвих явищ. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. вітальний — ВІТА́ЛЬНИЙ (який виражає вітання, поздоровлення з якоюсь радісною подією або привіт), ПРИВІТА́ЛЬНИЙ, ПОЗДОРО́ВНИЙ, ГРАТУЛЯЦІ́ЙНИЙ діал., ВІНШУВА́ЛЬНИЙ перев. уроч. Вітальні телеграми; У кожному подарунку був привітальний лист (В. Кучер); — Слухай!... Словник синонімів української мови
  7. вітальний — ВІТА́ЛЬНИЙ, а, е. Який виражає вітання; привітальний. Марківна сиділа біля столика, проглядала вітальні телеграми та листи (Руд., Вітер.., 1958, 231); Шофер обернувся й зробив вітальний знак рукою (Донч., І, 1956, 165). Словник української мови в 11 томах