вітатися
віта́тися
[в'ітатиес'а]
-айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вітатися — (віддавати вітання при зустрічі) вітати, здоровкатися, (по-військовому) козиряти. Словник синонімів Полюги
- вітатися — віта́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- вітатися — див. ЗДОРОВКАТИСЯ. Словник синонімів Караванського
- вітатися — -аюся, -аєшся, недок., до кого, з ким і без додатка. Висловлювати, виражати жестом вітання під час зустрічі; здоровкатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вітатися — ВІТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., до кого, з ким і без дод. Висловлювати, виражати жестом вітання під час зустрічі; здоровкатися. Катря прощалася так само, як віталась... (Марко Вовчок); – В тебе, Павлусю, гостя!... Словник української мови у 20 томах
- вітатися — див. вітати Словник синонімів Вусика
- вітатися — ВІТА́ТИСЯ з ким, до кого (при зустрічі виражати словами, жестом, стисканням рук доброзичливість, добрі побажання), ВІТА́ТИ, ЗДОРО́ВКАТИСЯ, ЗДОРО́ВАТИСЯ розм., ЗДОРО́ВКАТИ діал.; ЧОЛО́МКАТИСЯ розм. (з поклоном), ПОКЛОНЯ́ТИСЯ рідше; ШАПКУВА́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
- вітатися — ВІТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., до кого, з ким і без додатка. Висловлювати, виражати жестом вітання під час зустрічі; здоровкатися. Катря прощалася так само, як віталась… (Вовчок, І, 1955, 257); — В тебе, Павлусю, гостя!... Словник української мови в 11 томах