гамір

га́мір

ам'ір]

-мору, м. (ў) -мор'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гамір — Крики, ГАЛАС, крик, лемент, шарварок, гук, р. гомін; ЖМ. гармидер. Словник синонімів Караванського
  2. гамір — Гамір, -мору м. Шумъ, крикъ. Желех. В містечку почався.... гамір. Левиц. І. 126. Словник української мови Грінченка
  3. гамір — ГА́МІР, мору, ч. Те саме, що гам¹. Чути гамір у горах, як народу численного, чути гомін згромаджених тут царств народів: це переглядає Господь Саваот бойове Своє військо! (Біблія. Пер. І. Огієнка); Франко прислухався до нічного гамору великого міста (Л. Словник української мови у 20 томах
  4. гамір — -мору, ч. Те саме, що гам I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. гамір — ГА́МІР, мору, ч. Те саме, що гам¹. Франко прислухався до нічного гамору великого міста (Сміл., Крила, 1954, 127); До них линув невиразний гамір трудового дня на колгоспному дворі (Кучер, Вогник, 1952, 59)... Словник української мови в 11 томах
  6. гамір — га́мір іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  7. гамір — I алярм, базар, балалай, бурло, буча, вакханалія, веремій, веремія, вереск, верескотнява, виск, вискотнява, галас, гам, гармидер, ґвалт, гелгіт, говір, гомін, гризня, гуканина, гуркіт, гуркотнеча, гуркотня, гуркотнява, джергіт, калабалик, колотнеча... Словник синонімів Вусика
  8. гамір — ГА́ЛАС (безладне звучання багатьох голосів), ГАМ, ГА́МІР, КРИК, БУ́ЧА, ГУК, ГУЛ, РЕ́ПЕТ розм., ГВАЛТ розм., КРИ́КНЯВА розм., ЗИК розм., ОГРО́М діал., ЗА́КОЛОТ розм., ГАРМИ́ДЕР розм., БАЗА́Р розм., Я́РМАРОК розм., РЕ́ЙВАХ розм., КАГА́Л розм. Словник синонімів української мови
  9. гамір — Га́мір, га́мору, га́морові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)