горілиць

горіли́ць

[гор'ілиц']

присл.

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. горілиць — пр., навзнак, навзнаки, догоричерева, голічерева, горічерева. Словник синонімів Караванського
  2. горілиць — присл. Обличчям догори; прот. ниць. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. горілиць — ГОРІЛИ́ЦЬ, присл. Обличчям догори; протилежне ниць. Семен лежав горілиць, звертаючись із своїми питаннями до неба (М. Коцюбинський); Я з силою штовхнув його ногою – і він розкинувся горілиць (М. Словник української мови у 20 томах
  4. горілиць — Горінець, гориніж, горізнач, горічерево, див. навзніч Словник чужослів Павло Штепа
  5. горілиць — Горі́лиць, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. горілиць — горіли́ць прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  7. горілиць — НА́ВЗНАК (обличчям догори, на спині), ГОРІ́ЛИ́ЦЬ, НАВЗНАКИ́ рідше, ДОГОРИЧЕ́РЕВА розм., ГОЛІЧЕ́РЕВА розм., ГОРІЧЕ́РЕВА розм. рідко. Анатолій скинув черевики,.. ліг навзнак (Ю. Словник синонімів української мови
  8. горілиць — ГОРІЛИ́ЦЬ, присл. Обличчям догори; протилежне ниць. Семен лежав горілиць, звертаючись із своїми питаннями до неба (Коцюб., І, 1955, 98); Він розлігся горілиць на колодках, заклав руки за голову і мріє (Кол., На фронті.., 1959, 86). Словник української мови в 11 томах
  9. горілиць — Горілиць нар. Вверхъ лицемъ, навзничь. Лежить горілиць. Камен. у. Чуб. І. 204. Словник української мови Грінченка
  10. горілиць — ГОРІЛИЦЬ – ДОЛІЛИЦЬ Горілиць, присл. Обличчям догори, вгору; навзнак. Семен лежав горілиць, звертаючись із своїм питанням до неба (М.Коцюбинський); Він розлігся горілиць на колодках, заклав руки за голову і мріє (П. Літературне слововживання