горілиць
ГОРІЛИ́ЦЬ, присл.
Обличчям догори; протилежне ниць.
Семен лежав горілиць, звертаючись із своїми питаннями до неба (М. Коцюбинський);
Я з силою штовхнув його ногою – і він розкинувся горілиць (М. Хвильовий);
Іноді на дозвіллі Грицько з сестрою співали пісень, лежачи горілиць на березі (І. Багряний);
Він розлігся горілиць на колодках, заклав руки за голову і мріє (П. Колесник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- горілиць — горіли́ць прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- горілиць — ГОРІЛИЦЬ – ДОЛІЛИЦЬ Горілиць, присл. Обличчям догори, вгору; навзнак. Семен лежав горілиць, звертаючись із своїм питанням до неба (М.Коцюбинський); Він розлігся горілиць на колодках, заклав руки за голову і мріє (П. Літературне слововживання
- горілиць — пр., навзнак, навзнаки, догоричерева, голічерева, горічерева. Словник синонімів Караванського
- горілиць — [гор'ілиц'] присл. Орфоепічний словник української мови
- горілиць — присл. Обличчям догори; прот. ниць. Великий тлумачний словник сучасної мови
- горілиць — Горінець, гориніж, горізнач, горічерево, див. навзніч Словник чужослів Павло Штепа
- горілиць — НА́ВЗНАК (обличчям догори, на спині), ГОРІ́ЛИ́ЦЬ, НАВЗНАКИ́ рідше, ДОГОРИЧЕ́РЕВА розм., ГОЛІЧЕ́РЕВА розм., ГОРІЧЕ́РЕВА розм. рідко. Анатолій скинув черевики,.. ліг навзнак (Ю. Словник синонімів української мови
- горілиць — Горі́лиць, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- горілиць — ГОРІЛИ́ЦЬ, присл. Обличчям догори; протилежне ниць. Семен лежав горілиць, звертаючись із своїми питаннями до неба (Коцюб., І, 1955, 98); Він розлігся горілиць на колодках, заклав руки за голову і мріє (Кол., На фронті.., 1959, 86). Словник української мови в 11 томах
- горілиць — Горілиць нар. Вверхъ лицемъ, навзничь. Лежить горілиць. Камен. у. Чуб. І. 204. Словник української мови Грінченка