грубити

груби́ти

[грубитие]

-бл'у, -биш, -биемо, -биете, грубл'ат'; нак.и, -б'іт'

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. грубити — груби́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. грубити — -блю, -биш, недок. Те саме, що грубіянити. Великий тлумачний словник сучасної мови