грубити

груби́ти

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. грубити — [грубитие] -бл'у, -биш, -биемо, -биете, грубл'ат'; нак. -би, -б'іт' Орфоепічний словник української мови
  2. грубити — -блю, -биш, недок. Те саме, що грубіянити. Великий тлумачний словник сучасної мови