1. Орфоепічний словник української мови

губитися

губи́тися

[губитиес'а]

-бл'ус'а, -биес':а, -биец':а, губл'ац':а; нак. -бис'а, -б'іц':а

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. губитися — губи́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. губитися — гублюся, губишся; мн. губляться; недок. 1》 Зникати, ставати, робитися невидимим, непомітним. || Поширюючись і зливаючись із чим-небудь, втрачати свою силу (про звуки, запахи і т. ін.). || Ставати неможливим для дослідження. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. губитися — губи́тися (рідше плу́татися, мета́тися і т. ін.) в здо́га́дках (у до́га́дках, у здо́гадах і т. ін.). Не бути впевненим у чомусь; не знати, на якому з припущень зупинитися; сумніватися, розмірковувати і т. ін. Фразеологічний словник української мови
  4. губитися — ЗНИКА́ТИ (переставати існувати, бути в наявності), ЩЕЗА́ТИ, ПРОПАДА́ТИ, ДІВА́ТИСЯ, ГИ́НУТИ, ПОГИБА́ТИ, ЗАПОДІВА́ТИСЯ розм., ЧЕ́ЗНУТИ розм., ЗБУВА́ТИ заст. Словник синонімів української мови
  5. губитися — ГУБИ́ТИСЯ, гублю́ся, гу́бишся; мн. гу́бляться; недок. 1. Зникати, ставати, робитися невидимим, непомітним. Вона [ стежка] вилася вгору та вгору, попід ліс, височенною кручею понад виром Стрия, а там.. губилася в темнім смерековім борі (Фр. Словник української мови в 11 томах
  6. губитися — Губитися, -блюся, -бишся гл. 1) Погубляться. 2) Теряться. Не губись там од неї, бо город великий. Зміев. у. Словник української мови Грінченка