гуманізм

гумані́зм

[гуман’ізм]

-му, м. (на) -м'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гуманізм — гумані́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. гуманізм — (англ. humanism) сукупність поглядів, що виражають пошану до гідності і прав людини, визнання його цінності як особистості, турботу про людей, їхній всебічний вільний розвиток, створення сприятливих для людини умов суспільного життя. Економічний словник
  3. гуманізм — ГУМАНІЗМ – ГУМАННІСТЬ Гуманізм, -у. 1. Прогресивний рух епохи Відродження: англійський гуманізм, гуманізм італійського Відродження, особливості гуманізму. 2. Суспільний вияв уваги до людини: соціальний гуманізм, ідеали гуманізму, відстоювати гуманізм. Літературне слововживання
  4. гуманізм — рос. гуманизм (від лат. humanus — людяний, людський) — ставлення до людини як до найвищої цінності, захист права особистості на свободу, щастя, всебічний розвиток, правдивість у своїх діях, порядність у ділових стосунках. Eкономічна енциклопедія
  5. гуманізм — -у, ч. 1》 Прогресивний рух епохи Відродження, спрямований на утвердження моральних прав людини на земне щастя, чуттєві радощі та вільний вияв її прагнень і бажань. 2》 Ставлення до людини, пройняте турботою про її благо, повагою до її гідності; людяність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. гуманізм — Гумані́зм, -му, -мові (лат.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. гуманізм — гумані́зм (від лат. humanus – людяний, людський) 1. Прогресивний ідейний напрям культури епохи Відродження, що утверджував право людини на земне щастя, боровся за визволення науки й людської особистості від церковних обмежень. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. гуманізм — 1. Ставлення до людини, пройняте турботою про її благо, повагою до її гідності. 2. Ідеологія і практика, заснована на принципах рівності, справедливості, яка розглядає людину як найвищу цінність. Словник із соціальної роботи
  9. гуманізм — 1. інтелектуальна і культурна течія Ренесансу (XIV-XVI ст.), яка висувала на перший план свободу і повноцінне життя особи, звертаючись до античних грец. і рим. взірців;... Універсальний словник-енциклопедія
  10. гуманізм — ГУМАНІЗМ (від лат. humanus — людський, людяний) — система світоглядних орієнтацій, центром котрих є людина, її самість, високе призначення та право на вільну самореалізацію. Філософський енциклопедичний словник
  11. гуманізм — ГУМАНІ́ЗМ, у, ч. 1. Прогресивний рух епохи Відродження, скерований проти релігії і церкви за утвердження моральних прав людини на земне щастя, чуттєві радощі та вільний вияв своїх прагнень і бажань. Словник української мови в 11 томах
  12. гуманізм — ЛЮ́ДЯНІСТЬ (любов, чуйне ставлення до людини), ГУМА́ННІСТЬ, ГУМАНІ́ЗМ, ЛЮ́ДСЬКІСТЬ, ЛЮДИНОЛЮ́БСТВО книжн., ЛЮДИНОЛЮ́БНІСТЬ рідше, ФІЛАНТРО́ПІЯ книжн. рідше. — Мистецтво скальпеля є вище мистецтво, і воно служить не лише гуманності, але й науці (Д. Словник синонімів української мови