дати

Значення в інших словниках

1. дати — да́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
2. дати — Да́ти, ім., мн. Відомості. Жадна людина приватна за найліпшими обставинами не спроможеть ся сама, власними силами зібрати стільки статистичних — все ж пак не вигаданих, а більше-меньше певних — дат. Українська літературна мова на Буковині
3. дати — див. давати. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. дати — да́ти... Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. дати — Даю, даєш, недок., дати, дам, даси, док. 1. Погоджуватись на сексуальний контакт. Так шо вона, сука, зробила, каже, шо поки всього Толсуорсі не прочитаю, вона мені давати не буде (Л. Подерев'янський). 2. Поводитися під час сексуального контакту. Словник сучасного українського сленгу
6. дати — (дам, даси) док. 1. кому що; крим. Засудити когось, визначити комусь строк покарання. БСРЖ, 147; ЯБМ, 1, 259. Словник жарґонної лексики української мови
7. дати — дай Бо́же (Бог, Го́споди), вставн. словоспол. 1. що. Уживається для вираження побажання кому-небудь чогось доброго. В тому гаю два Голуби були І як брати милесенько жили — Дай Боже так і людям жити (Л. Глібов); — Дай Боже щастя вашим діточкам!... Фразеологічний словник української мови
8. дати — ВИДАВА́ТИ (виділяти комусь що-небудь із запасів, із місць зберігання тощо), ВІДПУСКА́ТИ, ДАВА́ТИ. — Док.: ви́дати, відпусти́ти, да́ти. Словник синонімів української мови
9. дати — Да́ти, дам, даси́, дасть, дамо́, дасте́, даду́ть; дай, да́ймо, да́йте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. дати — ДА́ТИ див. дава́ти. Словник української мови в 11 томах
11. дати — Дати, -ся см. давати, -ся. Словник української мови Грінченка