дати

да́ти:

ґо́ля да́тиґоль

да́ти баняка́баняк

да́ти бо́бубіб

да́ти бу́зібузя

да́ти бузя́кабузяк

да́ти бу́рбубурба

да́ти в ма́закмазак

да́ти в нюхнюх

да́ти в ню́хачнюхач

да́ти в розумрозум

да́ти в фриґа́чкуфриґачка

да́ти в хра́пихрапи

да́ти в шкі́рушкіра

да́ти га́кагак

да́ти гроші на канткант

да́ти гру́шкугрушка

да́ти дзю́бадзьоб

да́ти до віва́тувіват

да́ти дра́ладрало

да́ти зе́цазец

да́ти зна́тизнати

да́ти ка́мпикампа

да́ти контруконтра

да́ти ла́тилати

да́ти <�му> на ві́ватвіват

да́ти <�му> на п'єцп'єц

да́ти на та́цутаца

да́ти незадовільну но́тунота

да́ти нога́м зна́тинога

да́ти пи́льникпильник

да́ти пи́скаписок

да́ти по крижба́нтахкрижбанти

да́ти по ку́ляхкуля

да́ти по макі́трімакітра

да́ти поза ву́хавухо

да́ти себе́ зла́патизлапати

да́ти себе́ намовитинамовити

да́ти себе́ проси́типросити

да́ти фа́нґифанґа

да́ти фа́цку (фа́цьки) → фацка

да́ти фра́кафрак

да́ти храпака́ (хропа́к) → храпак

да́ти шпіцашпіц

да́ти шпра́йса (шпра́йца, шпра́йсу) → шпрайс

да́ти шпру́нґашпрунґ

де́кі да́тидека

де́мба да́тидемб

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дати — да́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. дати — Да́ти, ім., мн. Відомості. Жадна людина приватна за найліпшими обставинами не спроможеть ся сама, власними силами зібрати стільки статистичних — все ж пак не вигаданих, а більше-меньше певних — дат. Українська літературна мова на Буковині
  3. дати — [датие] дам, даси, дас'т', дамо, дасте, дадут'; мин. даў, дала Орфоепічний словник української мови
  4. дати — див. давати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. дати — Даю, даєш, недок., дати, дам, даси, док. 1. Погоджуватись на сексуальний контакт. Так шо вона, сука, зробила, каже, шо поки всього Толсуорсі не прочитаю, вона мені давати не буде (Л. Подерев'янський). 2. Поводитися під час сексуального контакту. Словник сучасного українського сленгу
  6. дати — (дам, даси) док. 1. кому що; крим. Засудити когось, визначити комусь строк покарання. БСРЖ, 147; ЯБМ, 1, 259. Словник жарґонної лексики української мови
  7. дати — дай Бо́же (Бог, Го́споди), вставн. словоспол. 1. що. Уживається для вираження побажання кому-небудь чогось доброго. В тому гаю два Голуби були І як брати милесенько жили — Дай Боже так і людям жити (Л. Глібов); — Дай Боже щастя вашим діточкам!... Фразеологічний словник української мови
  8. дати — ВИДАВА́ТИ (виділяти комусь що-небудь із запасів, із місць зберігання тощо), ВІДПУСКА́ТИ, ДАВА́ТИ. — Док.: ви́дати, відпусти́ти, да́ти. Словник синонімів української мови
  9. дати — Да́ти, дам, даси́, дасть, дамо́, дасте́, даду́ть; дай, да́ймо, да́йте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. дати — ДА́ТИ див. дава́ти. Словник української мови в 11 томах
  11. дати — Дати, -ся см. давати, -ся. Словник української мови Грінченка