писок

пи́сок (писк) 1. обличчя (м, ср, ст): Я приступив до нього, стиснув його правицю, поцілував його три рази “в писок” і весело і бадьоро сказав: “Як почуваєш себе?” (Шухевич)|| = лице

в пи́сок заїхати вдарити в обличчя (м, ср, ст)|| = засервувати під око

в пи́сок па́льнути = в пи́сок заїхати (ср)

в пи́сок стрілити = в пи́сок заїхати (м)

діста́ти по пи́ску бути побитим (ст): Ці кроки наближаються щораз ближче й ближче. Врешті, зрівнюються з ним. І так ні сіло ні впало він може дістати по писку серед темної ночі. І навіть не знатиме, від кого і за що (Тарнавський З.)

замо́рдити пи́сокзамордити

на зло́маний пи́сок (писк) миттю, швидко (ст): Та він навіть не зблід, виліз знову на своє місце, глянув униз, підсміхнувся і ствердив, що це ладний кавалок дороги летіти так на зломаний писок вдолину (Тарнавський З.)

наби́ти по пи́ску = в пи́сок заї́хати (ст): Пані Фінк вже давно немає в кімнаті. Вона вже встигла нагодувати дітей, набити по писку Зельмана – молодого челядника, який, замість бавити Монька, щипав його в задок (Тарнавський З.)

покле́пати пи́сок = в пи́сок заї́хати (ст)

ша́рий писк вул., ірон., жарт. = пи́сок 1 (ст)

2. вул. рот (м, ср, ст)|| = брама

да́ти пи́ска вул. дозволити поцілувати (ср, ст)|| = дати бузі

де́рти пи́сок вул. кричати; верещати (ср, ст): Маринка, замість сидіти тихо, почала дерти писок і протестувати. Справа могла розгорнутися в грубшу авантюру, але завдяки вродженому тактові Михайла все скінчилося спокійно (Тарнавський З.)||дерти морду

з пи́ском поста́витися = пискува́ти сваритися, не змовчати (ст)

загляда́ти до пи́ска 1. дуже уважно слухати співрозмовника (ст)

2. надмірно цікавитися життям людини (ст): Я му до писка не заглєдаю, може, він тєжко гарує, жи так доробивси (Авторка)

залякєрува́ти пи́сок вул., знев. випити надмір алкоголю; впитися, сп'яніти (м, ср, ст)|| = влюлятися

замкну́ти пи́сок вул. замовкнути (ст): Якби так на тебе, то я би замкнув писок! (Лисяк)|| = замкнути браму

лам писк вул. забирайся геть (ст)|| = гуляй звідси

неви́парений пи́сок вул. про язикату людину (ст): Подумай, мама в хаті, а мій братисько – ну, невипарений писок – почав щось натякати, оттак з ласки на потіху, щоб було веселіше (Нижанківський)

Нема до кого пи́сок отворити немає до кого слова сказати (ст): – А тут що? Санаторія? Бігме, навіть нема до кого писка отворити!.. (Нижанківський)

пи́сок на колодку замовкни; будь тихо (ст): Але тепер писок на колодку, слухайте всі. Розповім вам, скільки разів і кому я вже присяги складав (Лисяк)|| = не дзявкай

піти́ з пи́ском сваритися (ср, ст)|| = авантуруватися

стули́ти писк = стули́ти пи́сок: Стуль си писк, старе пудло! Зара договоришся! (Авторка)

стули́ти пи́сок замовкнути (Лучук) (ст)|| = замкнути браму

то таки́й жид з пи́скомжид

трима́ти пи́сок за́мкненим на колодку <�на чоти́ри спу́сти> мовчати, не розголошувати таємниць (ст): Знав, що з Климом може бути певний – і був певний. Клим горів справою, але тримав писок замкнений на колодку на чотири спусти (Тарнавський З.)|| = блят бути

ходи́ти з позав'я́зуваним <�зав'я́заним> пи́скомходити

●як дам ти ми́тков по пи́ску так кажуть, обурюючись чиїмись висловлюваннями (лайка)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. писок — Писок [14, с. 257] – “рот” [СБГ, ІІ, с. 63]; [ІЦ-2009] Словник з творів Івана Франка
  2. писок — пи́сок іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
  3. писок — див. лице Словник синонімів Вусика
  4. писок — -ска, ч., розм. 1》 Те саме, що обличчя 1). || вульг.Потворне, бридке обличчя. 2》 Те саме, що морда 1). 3》 діал. Рот. || Губи тварини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. писок — Пи́сок, -ска; пи́ски, -сків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. писок — ПИ́СОК, ска, ч., розм. 1. Те саме, що обли́ччя 1. Солдат з худим пацючим писком проходить, як завжди, не помічаючи господаря (П. Панч); Батьки наводили Жменяків як приклад для своїх синів, мовляв, Жменяк старий дав синові два рази по писку... Словник української мови у 20 томах
  7. писок — Мені так, якби хто у лице дав. Дуже застидався. Стало соромно. Не криви писки коло чужої миски. При чужім столі не перебирай, а їж те що дали. Ніхто нікому писка не заткав, та й не заткає. Мовчати нікого не присилуєш. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. писок — Рот (зневажливо) Словник застарілих та маловживаних слів
  9. писок — затуля́ти (закрива́ти, замика́ти, затика́ти і т. ін.) / затули́ти (закри́ти, замкну́ти, заткну́ти і т. ін.) рот (ро́та, уста́, грубо пе́льку і т. ін.). 1. Замовкати, мовчати. Фразеологічний словник української мови
  10. писок — МО́РДА (передня частина голови тварини), ПИ́СОК, ХРАП, ХРА́ПА розм. (перев. коней, великої рогатої худоби). Мати товче кота мордою в каганець (С. Васильченко); Узяв коня за повід — любовно погладив по морді лисого (А. Словник синонімів української мови
  11. писок — ПИ́СОК, ска, ч., розм. 1. Те саме, що обли́ччя 1. Солдат з худим пацючим писком проходить, як завжди, не помічаючи господаря (Панч, В дорозі, 1959, 126); Батьки наводили Жменяків як приклад для своїх синів, мовляв... Словник української мови в 11 томах
  12. писок — Писок, -ску м. 1) Лицо; морда. Чуб. І. 263. Писок роспустив, як циган файду. Чуб. І. 262. 2) Носокъ косы. см. коса 1. Шух. І. 169. 3) Мисокъ на рѣкѣ. Харьк. г. 4) качечі писки. раст. Alisma plantago. Вх. Пч. І. 8. Словник української мови Грінченка