1. Приповідки або українсько-народня філософія

писок

Мені так, якби хто у лице дав.

Дуже застидався. Стало соромно.

Не криви писки коло чужої миски.

При чужім столі не перебирай, а їж те що дали.

Ніхто нікому писка не заткав, та й не заткає.

Мовчати нікого не присилуєш.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. писок — Писок [14, с. 257] – “рот” [СБГ, ІІ, с. 63]; [ІЦ-2009] Словник з творів Івана Франка
  2. писок — пи́сок іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
  3. писок — див. лице Словник синонімів Вусика
  4. писок — -ска, ч., розм. 1》 Те саме, що обличчя 1). || вульг.Потворне, бридке обличчя. 2》 Те саме, що морда 1). 3》 діал. Рот. || Губи тварини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. писок — Пи́сок, -ска; пи́ски, -сків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. писок — ПИ́СОК, ска, ч., розм. 1. Те саме, що обли́ччя 1. Солдат з худим пацючим писком проходить, як завжди, не помічаючи господаря (П. Панч); Батьки наводили Жменяків як приклад для своїх синів, мовляв, Жменяк старий дав синові два рази по писку... Словник української мови у 20 томах
  7. писок — пи́сок (писк) 1. обличчя (м, ср, ст): Я приступив до нього, стиснув його правицю, поцілував його три рази “в писок” і весело і бадьоро сказав: “Як почуваєш себе?... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. писок — Рот (зневажливо) Словник застарілих та маловживаних слів
  9. писок — затуля́ти (закрива́ти, замика́ти, затика́ти і т. ін.) / затули́ти (закри́ти, замкну́ти, заткну́ти і т. ін.) рот (ро́та, уста́, грубо пе́льку і т. ін.). 1. Замовкати, мовчати. Фразеологічний словник української мови
  10. писок — МО́РДА (передня частина голови тварини), ПИ́СОК, ХРАП, ХРА́ПА розм. (перев. коней, великої рогатої худоби). Мати товче кота мордою в каганець (С. Васильченко); Узяв коня за повід — любовно погладив по морді лисого (А. Словник синонімів української мови
  11. писок — ПИ́СОК, ска, ч., розм. 1. Те саме, що обли́ччя 1. Солдат з худим пацючим писком проходить, як завжди, не помічаючи господаря (Панч, В дорозі, 1959, 126); Батьки наводили Жменяків як приклад для своїх синів, мовляв... Словник української мови в 11 томах
  12. писок — Писок, -ску м. 1) Лицо; морда. Чуб. І. 263. Писок роспустив, як циган файду. Чуб. І. 262. 2) Носокъ косы. см. коса 1. Шух. І. 169. 3) Мисокъ на рѣкѣ. Харьк. г. 4) качечі писки. раст. Alisma plantago. Вх. Пч. І. 8. Словник української мови Грінченка