писок

ПИ́СОК, ска, ч., розм.

1. Те саме, що обли́ччя 1.

Солдат з худим пацючим писком проходить, як завжди, не помічаючи господаря (П. Панч);

Батьки наводили Жменяків як приклад для своїх синів, мовляв, Жменяк старий дав синові два рази по писку, а той стояв перед ним без слова, як закопаний у землю (М. Томчаній);

// вульг. Потворне, бридке обличчя.

– Авжеж, він. Такий писок один раз побачивши, – глузливо думав зараз Грицько, – не скоро забудеш потім. Цур йому! (А. Головко).

2. Те саме, що мо́рда 1.

Немов якимось чаром повіяло на тварину од ясних очей [Штефана] – вона полохливо закліпала безвійними очима, повернула писок убік і незадоволено гупнула обома ратицями зразу з лави додолу (С. Васильченко);

Трут уже тлів досить яскраво, але Микола й досі не знав, навіщо він його палить. Хіба тицьнути вовкові в писок? (П. Загребельний).

3. діал. Рот.

Вже 6 годин хочу води, – а проклятої води дрогобицької до писка не можу навернути – і смердить, і солена [солона], і густа (В. Стефаник);

– Чого сопеш? Купуй щось. Хоч би й оцю ось мисочку... – Порожня миска не вабить писка, – відповів хлопчина (О. Ільченко);

// Губи тварини.

Пас свої два пишні молоді волики, не пас, а пускав їх лише, щоби нюхали траву, бо ж вона була ще заніжна і мохната, щоб їх грубі писки могли її скубати (О. Кобилянська).

◇ Затули́ти (закри́ти, замкну́ти, заткну́ти і т. ін.) / затуля́ти (закрива́ти, замика́ти, затика́ти і т. ін.) ро́та (уста́, грубо пе́льку, пи́сок і т. ін.) див. затуля́ти;

(1) Заці́пити пи́сок (д) див. затуля́ти;

(2) Не з на́шим пи́ском, фам. – недостойний братися за що-небудь, виконувати щось або робити що-небудь нижче чиєїсь гідності.

– Не з нашим писком! – гордо одказав Василь. – Як йому прохати .. – і так як-небудь переб'ємося (Панас Мирний);

З невми́тим пи́ском.

– Хочеш на гілляку за такі слова?.. То це недовга річ. Ви тільки гляньте на нього. З невмитим писком, а й собі до політики пнеться (С. Журахович).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. писок — Писок [14, с. 257] – “рот” [СБГ, ІІ, с. 63]; [ІЦ-2009] Словник з творів Івана Франка
  2. писок — пи́сок іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
  3. писок — див. лице Словник синонімів Вусика
  4. писок — -ска, ч., розм. 1》 Те саме, що обличчя 1). || вульг.Потворне, бридке обличчя. 2》 Те саме, що морда 1). 3》 діал. Рот. || Губи тварини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. писок — Пи́сок, -ска; пи́ски, -сків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. писок — пи́сок (писк) 1. обличчя (м, ср, ст): Я приступив до нього, стиснув його правицю, поцілував його три рази “в писок” і весело і бадьоро сказав: “Як почуваєш себе?... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. писок — Мені так, якби хто у лице дав. Дуже застидався. Стало соромно. Не криви писки коло чужої миски. При чужім столі не перебирай, а їж те що дали. Ніхто нікому писка не заткав, та й не заткає. Мовчати нікого не присилуєш. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. писок — Рот (зневажливо) Словник застарілих та маловживаних слів
  9. писок — затуля́ти (закрива́ти, замика́ти, затика́ти і т. ін.) / затули́ти (закри́ти, замкну́ти, заткну́ти і т. ін.) рот (ро́та, уста́, грубо пе́льку і т. ін.). 1. Замовкати, мовчати. Фразеологічний словник української мови
  10. писок — МО́РДА (передня частина голови тварини), ПИ́СОК, ХРАП, ХРА́ПА розм. (перев. коней, великої рогатої худоби). Мати товче кота мордою в каганець (С. Васильченко); Узяв коня за повід — любовно погладив по морді лисого (А. Словник синонімів української мови
  11. писок — ПИ́СОК, ска, ч., розм. 1. Те саме, що обли́ччя 1. Солдат з худим пацючим писком проходить, як завжди, не помічаючи господаря (Панч, В дорозі, 1959, 126); Батьки наводили Жменяків як приклад для своїх синів, мовляв... Словник української мови в 11 томах
  12. писок — Писок, -ску м. 1) Лицо; морда. Чуб. І. 263. Писок роспустив, як циган файду. Чуб. І. 262. 2) Носокъ косы. см. коса 1. Шух. І. 169. 3) Мисокъ на рѣкѣ. Харьк. г. 4) качечі писки. раст. Alisma plantago. Вх. Пч. І. 8. Словник української мови Грінченка