ходити
ходи́ти 1. ходити
◊ на блянк ходи́ти → блянк
◊ ходи́ти вте і ве́фте вул. прогулюватися (ст)
◊ ходи́ти з позав'я́зуваним <�зав'я́заним> пи́ском мовчати (ср, ст)|| = блят бути
◊ ходи́ти з пу́шкою → пушка
◊ ходи́ти на батя́ри → батяр
◊ ходи́ти на батя́рку → батярка
◊ ходи́ти на бровах → брова
◊ ходи́ти як по свяче́ну воду → свячений
◊ <�щось> за мною ходить < чогось> дуже хотіти (ср, ст)
2. зустрічатися (про хлопця і дівчину)(м, ср, ст)
Джерело:
Лексикон львівський: поважно і на жарт
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ходити — (переміщатися ногами) походжати, (невизначено) бродити, блукати, (без окресленого напрямку) сновигати, (шукаючи чогось) никати, мишкувати, (повільними дрібними кроками) дибати, (ніби сунучи ногами) човгати. Словник синонімів Полюги
- ходити — ходи́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- ходити — Ходи́ти (о що?), безособ. Йтися (про щось), стосуватися (чогось). Отворюванє читалень для нас річ сьвята, бо нам справді ходить о просьвіту і добро народа (Б. Українська літературна мова на Буковині
- ходити — (повільно) походжати, (по лісах) блукати, (без діла) вештатися, тинятися, (під музику) маршувати, (до церкви) відвідувати що, бувати де, (звідки) виходити, (куди) приходити, (до хати) заходити, входити, (на що) рушати, (до чікаря) звертатися... Словник синонімів Караванського
- ходити — I байдати, байдикувати, блудити, блукати, бовтатися, бриндзати, бродити, бродяжити, брьохати, брьохатися, валандатися, вандрикувати, вертітится, вештатися, виляти, вистрибувати, виходжати, виходити, вишивати (про п'яного), віятися, волоцюжитися... Словник синонімів Вусика
- ходити — [ходитие] хоуджу, ходиеш; нак. ходи, хоуд'іт' Орфоепічний словник української мови
- ходити — див. шествувати Словник чужослів Павло Штепа
- ходити — ХОДИ́ТИ, ходжу́, хо́диш, недок. 1. Ступаючи ногами, переміщатися, змінювати місце в просторі (перев. в різних напрямках) протягом певного часу (про людину або тварин); протилежне стояти. Словник української мови у 20 томах
- ходити — Джу, -диш, недок. Зустрічатись. Але півтижня з нею ходив (Брати Гадюкіни). Словник сучасного українського сленгу
- ходити — 1 (-джу, -диш) недок. крим. Красти. БСРЖ, 650; СЖЗ, 109; ЯБМ, 2, 496. 2 син. вишивати, носити тіло, тасуватися. Словник жарґонної лексики української мови
- ходити — ходжу, ходиш, недок. 1》 Ступаючи ногами, переміщатися, змінювати місце в просторі (перев. в різних напрямках) протягом певного часу (про людину або тварин); прот. стояти. || Мати здатність, бути спроможним переміщатися, ступаючи ногами. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ходити — без штані́в під стіл бі́гати (ходи́ти), ірон. Бути зовсім малим, в дитячому віці. Старший брат пішов на роботу, коли я без штанів під стіл ходив (З газети). без штанці́в під стіл бі́гати. Фразеологічний словник української мови
- ходити — ВІДВІ́ДУВАТИ кого (бувати де-небудь, у когось, заходити до когось, куди-небудь, наносити візит), ПРОВІ́ДУВАТИ, НАВІ́ДУВАТИ, ПРИХО́ДИТИ до кого, БУВА́ТИ в кого, де, ХОДИ́ТИ, НАВІЩА́ТИ розм., ВІЗИТУВА́ТИ заст. Словник синонімів української мови
- ходити — Ходи́ти, ходжу́, хо́диш, хо́дять; ходи́, ході́м, ході́ть; хо́дячи Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ходити — ХОДИ́ТИ, ходжу́, хо́диш, недок. 1. Ступаючи ногами, переміщатися, змінювати місце в просторі (перев. в різних напрямках) протягом певного часу (про людину або тварин); протилежне стояти. «От і купив, от тобі й нива!... Словник української мови в 11 томах