ходити

Значення в інших словниках

1. ходити — ходи́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. ходити — Ходи́ти (о що?), безособ. Йтися (про щось), стосуватися (чогось). Отворюванє читалень для нас річ сьвята, бо нам справді ходить о просьвіту і добро народа (Б. Українська літературна мова на Буковині
3. ходити — (повільно) походжати, (по лісах) блукати, (без діла) вештатися, тинятися, (під музику) маршувати, (до церкви) відвідувати що, бувати де, (звідки) виходити, (куди) приходити, (до хати) заходити, входити, (на що) рушати, (до чікаря) звертатися... Словник синонімів Караванського
4. ходити — I байдати, байдикувати, блудити, блукати, бовтатися, бриндзати, бродити, бродяжити, брьохати, брьохатися, валандатися, вандрикувати, вертітится, вештатися, виляти, вистрибувати, виходжати, виходити, вишивати (про п'яного), віятися, волоцюжитися... Словник синонімів Вусика
5. ходити — [ходитие] хоуджу, ходиеш; нак. ходи, хоуд'іт' Орфоепічний словник української мови
6. ходити — див. шествувати Словник чужослів Павло Штепа
7. ходити — ХОДИ́ТИ, ходжу́, хо́диш, недок. 1. Ступаючи ногами, переміщатися, змінювати місце в просторі (перев. в різних напрямках) протягом певного часу (про людину або тварин); протилежне стояти. Словник української мови у 20 томах
8. ходити — ходи́ти 1. ходити ◊ на блянк ходи́ти → блянк ◊ ходи́ти вте і ве́фте вул. прогулюватися (ст) ◊ ходи́ти з позав'я́зуваним <�зав'я́заним> пи́ском мовчати (ср... Лексикон львівський: поважно і на жарт
9. ходити — Джу, -диш, недок. Зустрічатись. Але півтижня з нею ходив (Брати Гадюкіни). Словник сучасного українського сленгу
10. ходити — 1 (-джу, -диш) недок. крим. Красти. БСРЖ, 650; СЖЗ, 109; ЯБМ, 2, 496. 2 син. вишивати, носити тіло, тасуватися. Словник жарґонної лексики української мови
11. ходити — ходжу, ходиш, недок. 1》 Ступаючи ногами, переміщатися, змінювати місце в просторі (перев. в різних напрямках) протягом певного часу (про людину або тварин); прот. стояти. || Мати здатність, бути спроможним переміщатися, ступаючи ногами. Великий тлумачний словник сучасної мови
12. ходити — без штані́в під стіл бі́гати (ходи́ти), ірон. Бути зовсім малим, в дитячому віці. Старший брат пішов на роботу, коли я без штанів під стіл ходив (З газети). без штанці́в під стіл бі́гати. Фразеологічний словник української мови
13. ходити — ВІДВІ́ДУВАТИ кого (бувати де-небудь, у когось, заходити до когось, куди-небудь, наносити візит), ПРОВІ́ДУВАТИ, НАВІ́ДУВАТИ, ПРИХО́ДИТИ до кого, БУВА́ТИ в кого, де, ХОДИ́ТИ, НАВІЩА́ТИ розм., ВІЗИТУВА́ТИ заст. Словник синонімів української мови
14. ходити — Ходи́ти, ходжу́, хо́диш, хо́дять; ходи́, ході́м, ході́ть; хо́дячи Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
15. ходити — ХОДИ́ТИ, ходжу́, хо́диш, недок. 1. Ступаючи ногами, переміщатися, змінювати місце в просторі (перев. в різних напрямках) протягом певного часу (про людину або тварин); протилежне стояти. «От і купив, от тобі й нива!... Словник української мови в 11 томах