ходити

ходи́ти

ходжу, ходиш, недок.

1》 Ступаючи ногами, переміщатися, змінювати місце в просторі (перев. в різних напрямках) протягом певного часу (про людину або тварин); прот. стояти.

|| Мати здатність, бути спроможним переміщатися, ступаючи ногами.

|| Переміщатися на милицях, з палицею, з чиєю-небудь допомогою і т. ін.

|| по чому, чим, через що. Користуватися для проходу, переходу тощо (дорогою, стежкою і т. ін.).

|| по чому. Бувати десь, переміщаючись ногами.

|| Пересуватися кроками, певним чином, у якийсь спосіб, мати якусь ходу.

|| Вештатися, тинятися без діла.

|| Добиратися, йти до якогось місця протягом певного часу, переміщаючись ногами.

|| Гуляти, прогулюватися, проводити час, блукаючи десь.

|| перен. Проводити час, дружити, водитися з ким-небудь.

|| Марширувати, карбуючи крок.

|| Рухатися в танці; танцювати.

|| Бувати де-небудь, відвідувати кого-, що-небудь.

|| Бувати скрізь; мандрувати.

|| Бувати, проводити час де-небудь.

|| Виходити, вирушати звідкись.

|| Прибувати, приходити куди-небудь.

|| Потрапляти всередину чого-небудь; заходити, входити.

|| Відвідувати то одне, то інше місце. Ходити на лижах. Ходити під руку.

2》 на що, а також з інфін. Вирушати куди-небудь, до когось з певною метою.

|| по що, за чим. Іти кудись з тим, щоб дістати, привезти, принести і т. ін. кого-, що-небудь.

|| за ким. Стежачи за ким-небудь, охороняючи когось, триматися недалеко від нього.

|| за ким. Постійно бути біля кого-небудь, залицяючись, домагаючись взаємності або настирливо домагаючись чогось від нього.

|| з ким. Бути поруч з кимсь, супроводжуючи його.

|| Робити візит кому-небудь, відвідувати когось.

|| Бути присутнім на якомусь святі, брати участь у гулянці.

|| Звертатися до кого-небудь за порадою, допомогою чи до установи з клопотанням.

|| Учитися в якому-небудь навчальному закладі або в когось приватним чином.

|| Бувати де-небудь, виконуючи якусь роботу, займаючись чимсь.

|| Вирушати куди-небудь з метою найнятися на роботу, заробити грошей.

|| до кого. Бувати в дівчини, жінки як жених чи коханець.

|| за ким, коло кого. Залицятися, женихатися до кого-небудь.

|| за кого, рідко. Виходити заміж, одружуватися.

|| Нападати військом, виступати з боями.

|| зі сл. війна, бій, атака, похід, рейд, військо і т. ін. Брати участь у воєнних діях.

По людях ходити — просити милостиню; жебракувати.

3》 Плавати (про рибу й морських тварин).

|| Літати (про птахів).

4》 Переміщатися (про наземний транспорт).

|| рідко. Їздити куди-небудь на чомусь, чим-небудь.

|| Плавати (про водний транспорт).

|| Плавати на суднах (про людину).

|| Літати (про літак); водити літак.

|| Здійснювати рейси за певним маршрутом, розкладом (про будь-який вид транспорту); курсувати.

5》 Рухатися, переміщатися сюди й туди (про предмети).

|| Пересуватися в небі (про небесні світила).

|| Ритмічно підніматися й опускатися.

|| Сіпатися, смикатися (про м'язи та частини тіла).

|| Рухатися вперед і назад, обертатися в чому-небудь, зачинятися й відчинятися (про двері, засув і т. ін.).

|| Гойдатися, коливатися (про хвилі).

|| З'являтися то в одному, то в іншому місці (про світло, проміння, тіні і т. ін.).

|| Передаватися, переноситися від одного до іншого.

|| Поширюватися, переміщаючись (про хмари, дим, пил, туман і т. ін.).

|| Дути, повівати (про вітер).

|| розм. Пильно дивитися, водячи поглядом по чому-небудь.

|| Бути в дії; працювати. Ходити ходором.

6》 перев. в чому. Бути одягненим у що-небудь.

|| Одягатися певним чином.

|| Мати певний зовнішній вигляд.

|| з чим. Носити з собою.

|| Мати на собі.

7》 який, як. Уживається в знач. дієслівної зв'язки бути для позначення якого-небудь душевного стану, настрою людини або її властивостей, рис.

|| ким, за кого, у кому. Бути ким-небудь чи обіймати якусь посаду.

|| Визнаватися, вважатися ким-небудь або якимсь.

|| Виступати в ролі кого-небудь.

|| розм. Бути вагітною, чекати дитину. Ходити важкою.

8》 коло когочого, за кимчим. Стежити за кимсь, чимсь з метою забезпечення нормального стану, порядку; давати лад чому-небудь.

|| Годувати худобу і прибирати за нею; доглядати, порати.

|| Турбуватися, піклуватися про кого-небудь, забезпечувати необхідні умови комусь, доглядати когось.

|| Бути нянькою, доглядати дітей.

|| Те саме, що обробляти I 2).

|| Дбайливо доглядати, вирощувати (рослини). Ходити за плугом.

9》 Переказуватися з вуст в уста, поширюватися (про чутки, перекази і т. ін.).

|| Бути чутним, поширюватись (про звуки).

10》 перен. Бути наявним, мати місце, виявлятися де-небудь.

|| по кому. Траплятися з кимсь.

|| Поширюватися на людей (про хворобу).

|| Охоплювати, вражати що-небудь (про біль, хворобу).

|| Відбуватися, проходити де-небудь.

11》 Бути в обігу (про гроші).

12》 Робити певний хід у якійсь грі. Ходити козирем. Ходити конем.

13》 розм. Задовольняти природну потребу.

14》 тільки 3 ос., про когощо, о що, безос., діал. Ітися про кого-, що-небудь, стосуватися когось, чогось.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ходити — (переміщатися ногами) походжати, (невизначено) бродити, блукати, (без окресленого напрямку) сновигати, (шукаючи чогось) никати, мишкувати, (повільними дрібними кроками) дибати, (ніби сунучи ногами) човгати. Словник синонімів Полюги
  2. ходити — ходи́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. ходити — Ходи́ти (о що?), безособ. Йтися (про щось), стосуватися (чогось). Отворюванє читалень для нас річ сьвята, бо нам справді ходить о просьвіту і добро народа (Б. Українська літературна мова на Буковині
  4. ходити — (повільно) походжати, (по лісах) блукати, (без діла) вештатися, тинятися, (під музику) маршувати, (до церкви) відвідувати що, бувати де, (звідки) виходити, (куди) приходити, (до хати) заходити, входити, (на що) рушати, (до чікаря) звертатися... Словник синонімів Караванського
  5. ходити — I байдати, байдикувати, блудити, блукати, бовтатися, бриндзати, бродити, бродяжити, брьохати, брьохатися, валандатися, вандрикувати, вертітится, вештатися, виляти, вистрибувати, виходжати, виходити, вишивати (про п'яного), віятися, волоцюжитися... Словник синонімів Вусика
  6. ходити — [ходитие] хоуджу, ходиеш; нак. ходи, хоуд'іт' Орфоепічний словник української мови
  7. ходити — див. шествувати Словник чужослів Павло Штепа
  8. ходити — ХОДИ́ТИ, ходжу́, хо́диш, недок. 1. Ступаючи ногами, переміщатися, змінювати місце в просторі (перев. в різних напрямках) протягом певного часу (про людину або тварин); протилежне стояти. Словник української мови у 20 томах
  9. ходити — ходи́ти 1. ходити ◊ на блянк ходи́ти → блянк ◊ ходи́ти вте і ве́фте вул. прогулюватися (ст) ◊ ходи́ти з позав'я́зуваним <�зав'я́заним> пи́ском мовчати (ср... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  10. ходити — Джу, -диш, недок. Зустрічатись. Але півтижня з нею ходив (Брати Гадюкіни). Словник сучасного українського сленгу
  11. ходити — 1 (-джу, -диш) недок. крим. Красти. БСРЖ, 650; СЖЗ, 109; ЯБМ, 2, 496. 2 син. вишивати, носити тіло, тасуватися. Словник жарґонної лексики української мови
  12. ходити — без штані́в під стіл бі́гати (ходи́ти), ірон. Бути зовсім малим, в дитячому віці. Старший брат пішов на роботу, коли я без штанів під стіл ходив (З газети). без штанці́в під стіл бі́гати. Фразеологічний словник української мови
  13. ходити — ВІДВІ́ДУВАТИ кого (бувати де-небудь, у когось, заходити до когось, куди-небудь, наносити візит), ПРОВІ́ДУВАТИ, НАВІ́ДУВАТИ, ПРИХО́ДИТИ до кого, БУВА́ТИ в кого, де, ХОДИ́ТИ, НАВІЩА́ТИ розм., ВІЗИТУВА́ТИ заст. Словник синонімів української мови
  14. ходити — Ходи́ти, ходжу́, хо́диш, хо́дять; ходи́, ході́м, ході́ть; хо́дячи Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  15. ходити — ХОДИ́ТИ, ходжу́, хо́диш, недок. 1. Ступаючи ногами, переміщатися, змінювати місце в просторі (перев. в різних напрямках) протягом певного часу (про людину або тварин); протилежне стояти. «От і купив, от тобі й нива!... Словник української мови в 11 томах