ходити
ходи́ти
ходжу, ходиш, недок.
1》 Ступаючи ногами, переміщатися, змінювати місце в просторі (перев. в різних напрямках) протягом певного часу (про людину або тварин); прот. стояти.
|| Мати здатність, бути спроможним переміщатися, ступаючи ногами.
|| Переміщатися на милицях, з палицею, з чиєю-небудь допомогою і т. ін.
|| по чому, чим, через що. Користуватися для проходу, переходу тощо (дорогою, стежкою і т. ін.).
|| по чому. Бувати десь, переміщаючись ногами.
|| Пересуватися кроками, певним чином, у якийсь спосіб, мати якусь ходу.
|| Вештатися, тинятися без діла.
|| Добиратися, йти до якогось місця протягом певного часу, переміщаючись ногами.
|| Гуляти, прогулюватися, проводити час, блукаючи десь.
|| перен. Проводити час, дружити, водитися з ким-небудь.
|| Марширувати, карбуючи крок.
|| Рухатися в танці; танцювати.
|| Бувати де-небудь, відвідувати кого-, що-небудь.
|| Бувати скрізь; мандрувати.
|| Бувати, проводити час де-небудь.
|| Виходити, вирушати звідкись.
|| Прибувати, приходити куди-небудь.
|| Потрапляти всередину чого-небудь; заходити, входити.
|| Відвідувати то одне, то інше місце. Ходити на лижах. Ходити під руку.
2》 на що, а також з інфін. Вирушати куди-небудь, до когось з певною метою.
|| по що, за чим. Іти кудись з тим, щоб дістати, привезти, принести і т. ін. кого-, що-небудь.
|| за ким. Стежачи за ким-небудь, охороняючи когось, триматися недалеко від нього.
|| за ким. Постійно бути біля кого-небудь, залицяючись, домагаючись взаємності або настирливо домагаючись чогось від нього.
|| з ким. Бути поруч з кимсь, супроводжуючи його.
|| Робити візит кому-небудь, відвідувати когось.
|| Бути присутнім на якомусь святі, брати участь у гулянці.
|| Звертатися до кого-небудь за порадою, допомогою чи до установи з клопотанням.
|| Учитися в якому-небудь навчальному закладі або в когось приватним чином.
|| Бувати де-небудь, виконуючи якусь роботу, займаючись чимсь.
|| Вирушати куди-небудь з метою найнятися на роботу, заробити грошей.
|| до кого. Бувати в дівчини, жінки як жених чи коханець.
|| за ким, коло кого. Залицятися, женихатися до кого-небудь.
|| за кого, рідко. Виходити заміж, одружуватися.
|| Нападати військом, виступати з боями.
|| зі сл. війна, бій, атака, похід, рейд, військо і т. ін. Брати участь у воєнних діях.
По людях ходити — просити милостиню; жебракувати.
3》 Плавати (про рибу й морських тварин).
|| Літати (про птахів).
4》 Переміщатися (про наземний транспорт).
|| рідко. Їздити куди-небудь на чомусь, чим-небудь.
|| Плавати (про водний транспорт).
|| Плавати на суднах (про людину).
|| Літати (про літак); водити літак.
|| Здійснювати рейси за певним маршрутом, розкладом (про будь-який вид транспорту); курсувати.
5》 Рухатися, переміщатися сюди й туди (про предмети).
|| Пересуватися в небі (про небесні світила).
|| Ритмічно підніматися й опускатися.
|| Сіпатися, смикатися (про м'язи та частини тіла).
|| Рухатися вперед і назад, обертатися в чому-небудь, зачинятися й відчинятися (про двері, засув і т. ін.).
|| Гойдатися, коливатися (про хвилі).
|| З'являтися то в одному, то в іншому місці (про світло, проміння, тіні і т. ін.).
|| Передаватися, переноситися від одного до іншого.
|| Поширюватися, переміщаючись (про хмари, дим, пил, туман і т. ін.).
|| Дути, повівати (про вітер).
|| розм. Пильно дивитися, водячи поглядом по чому-небудь.
|| Бути в дії; працювати. Ходити ходором.
6》 перев. в чому. Бути одягненим у що-небудь.
|| Одягатися певним чином.
|| Мати певний зовнішній вигляд.
|| з чим. Носити з собою.
|| Мати на собі.
7》 який, як. Уживається в знач. дієслівної зв'язки бути для позначення якого-небудь душевного стану, настрою людини або її властивостей, рис.
|| ким, за кого, у кому. Бути ким-небудь чи обіймати якусь посаду.
|| Визнаватися, вважатися ким-небудь або якимсь.
|| Виступати в ролі кого-небудь.
|| розм. Бути вагітною, чекати дитину. Ходити важкою.
8》 коло кого – чого, за ким – чим. Стежити за кимсь, чимсь з метою забезпечення нормального стану, порядку; давати лад чому-небудь.
|| Годувати худобу і прибирати за нею; доглядати, порати.
|| Турбуватися, піклуватися про кого-небудь, забезпечувати необхідні умови комусь, доглядати когось.
|| Бути нянькою, доглядати дітей.
|| Те саме, що обробляти I 2).
|| Дбайливо доглядати, вирощувати (рослини). Ходити за плугом.
9》 Переказуватися з вуст в уста, поширюватися (про чутки, перекази і т. ін.).
|| Бути чутним, поширюватись (про звуки).
10》 перен. Бути наявним, мати місце, виявлятися де-небудь.
|| по кому. Траплятися з кимсь.
|| Поширюватися на людей (про хворобу).
|| Охоплювати, вражати що-небудь (про біль, хворобу).
|| Відбуватися, проходити де-небудь.
11》 Бути в обігу (про гроші).
12》 Робити певний хід у якійсь грі. Ходити козирем. Ходити конем.
13》 розм. Задовольняти природну потребу.
14》 тільки 3 ос., про кого – що, о що, безос., діал. Ітися про кого-, що-небудь, стосуватися когось, чогось.
Значення в інших словниках
- ходити — (переміщатися ногами) походжати, (невизначено) бродити, блукати, (без окресленого напрямку) сновигати, (шукаючи чогось) никати, мишкувати, (повільними дрібними кроками) дибати, (ніби сунучи ногами) човгати. Словник синонімів Полюги
- ходити — ходи́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- ходити — Ходи́ти (о що?), безособ. Йтися (про щось), стосуватися (чогось). Отворюванє читалень для нас річ сьвята, бо нам справді ходить о просьвіту і добро народа (Б. Українська літературна мова на Буковині
- ходити — (повільно) походжати, (по лісах) блукати, (без діла) вештатися, тинятися, (під музику) маршувати, (до церкви) відвідувати що, бувати де, (звідки) виходити, (куди) приходити, (до хати) заходити, входити, (на що) рушати, (до чікаря) звертатися... Словник синонімів Караванського
- ходити — I байдати, байдикувати, блудити, блукати, бовтатися, бриндзати, бродити, бродяжити, брьохати, брьохатися, валандатися, вандрикувати, вертітится, вештатися, виляти, вистрибувати, виходжати, виходити, вишивати (про п'яного), віятися, волоцюжитися... Словник синонімів Вусика
- ходити — [ходитие] хоуджу, ходиеш; нак. ходи, хоуд'іт' Орфоепічний словник української мови
- ходити — див. шествувати Словник чужослів Павло Штепа
- ходити — ХОДИ́ТИ, ходжу́, хо́диш, недок. 1. Ступаючи ногами, переміщатися, змінювати місце в просторі (перев. в різних напрямках) протягом певного часу (про людину або тварин); протилежне стояти. Словник української мови у 20 томах
- ходити — ходи́ти 1. ходити ◊ на блянк ходи́ти → блянк ◊ ходи́ти вте і ве́фте вул. прогулюватися (ст) ◊ ходи́ти з позав'я́зуваним <�зав'я́заним> пи́ском мовчати (ср... Лексикон львівський: поважно і на жарт
- ходити — Джу, -диш, недок. Зустрічатись. Але півтижня з нею ходив (Брати Гадюкіни). Словник сучасного українського сленгу
- ходити — 1 (-джу, -диш) недок. крим. Красти. БСРЖ, 650; СЖЗ, 109; ЯБМ, 2, 496. 2 син. вишивати, носити тіло, тасуватися. Словник жарґонної лексики української мови
- ходити — без штані́в під стіл бі́гати (ходи́ти), ірон. Бути зовсім малим, в дитячому віці. Старший брат пішов на роботу, коли я без штанів під стіл ходив (З газети). без штанці́в під стіл бі́гати. Фразеологічний словник української мови
- ходити — ВІДВІ́ДУВАТИ кого (бувати де-небудь, у когось, заходити до когось, куди-небудь, наносити візит), ПРОВІ́ДУВАТИ, НАВІ́ДУВАТИ, ПРИХО́ДИТИ до кого, БУВА́ТИ в кого, де, ХОДИ́ТИ, НАВІЩА́ТИ розм., ВІЗИТУВА́ТИ заст. Словник синонімів української мови
- ходити — Ходи́ти, ходжу́, хо́диш, хо́дять; ходи́, ході́м, ході́ть; хо́дячи Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ходити — ХОДИ́ТИ, ходжу́, хо́диш, недок. 1. Ступаючи ногами, переміщатися, змінювати місце в просторі (перев. в різних напрямках) протягом певного часу (про людину або тварин); протилежне стояти. «От і купив, от тобі й нива!... Словник української мови в 11 томах