1. Лексикон львівський: поважно і на жарт

свячений

свяче́ний:

◊ іти́ (йти) як по свяче́ну воду іти спокійно, без страху (ст): Часом важко дати собі з ними раду, але в огонь ідуть як по свячену воду (Лисяк)

◊ ходи́ти як по свяче́ну во́ду ходити дуже часто, набридаючи; вчащати (м, ср, ст): Чого він ходить до тебе як по свячену воду? (Авторка)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. свячений — свя́чений дієприкметник свяче́ний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. свячений — I св`ячений-а, -е, церк. Дієприкм. пас. мин. ч. до святити. II свяч`ений-а, -е. Над яким було здійснено обряд освячення. || у знач. ім. свячене, -ного, с. Те, над чим було здійснено обряд освячення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. свячений — СВЯ́ЧЕНИЙ, а, е, церк. Дієпр. пас. до святи́ти. Про посивілі замки й храми, Що відкидають вічну тінь, Де камінь, свячений віками, Для юних дише поколінь, .. Товариші мої писали (М. Словник української мови у 20 томах
  4. свячений — як (мов, ні́би і т. ін.) чорт (ді́дько) ла́дану (свяче́ної води́), зі сл. боя́тися, грубо. Дуже сильно. — Та він же, як чорт ладану, мабуть, боїться партизанів! — раптом здогадався Кирило (О. Головченко і І. Фразеологічний словник української мови
  5. свячений — Свяче́ний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. свячений — СВЯ́ЧЕНИЙ, а, е, церк. Дієпр. пас. мин. ч. до святи́ти. Про посивілі замки й храми, Що відкидають вічну тінь, Де камінь, свячений віками, Для юних дише поколінь, ..Товариші мої писали (Рильський, Дал. Словник української мови в 11 томах
  7. свячений — Свячений, -а, -е Освященный. Свячена вода. Словник української мови Грінченка