1. Лексикон львівський: поважно і на жарт

жид

жид 1. єврей (м, ср, ст): Перевернувся на кадь і ледь не впав між риби. Жид, що розрубував на столику живу рибу, перестрашився й відіпхнув Раба Божого до Макольондри (Нижанківський)|| = бібер

◊ ну ти й жид про хитру людину (м, ср, ст)

◊ то таки́й жид з пи́ском про того, хто любить сваритися (Франко)

◊ як жи́дові з но́са ка́пає про безперервність, нескінченність (ст): Та знаю, що там уже нікого немає в черзі, всі так кажете, але то як жидові з носа капає. Все хтось ще прийде, а потім ще і ще, але людям треба якось помагати (Авторка)

2. шк. чорнильна пляма в зошиті (ст): Жида зробити (Горбач)||жидик 2

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жид — жид іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. жид — див. жиди. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. жид — Приповідки про жидів, висказують упередження нашого народу до них. Жидів, на Україну, спровадили були польські пани-дідичі, власники великих обшарів землі, що давали жидам в аренду землю, млини, коршми, ріки, озера... Приповідки або українсько-народня філософія
  4. Жид — (Gide) Андре, 1869-1951, франц. письменник; у романах проголошував крайній індивідуалізм, протистояння традиційно визнаним моральним нормам (Підземелля Ватикану, Фальшивомонетники); поезії, драми, есе; Нобелівська премія 1947. Універсальний словник-енциклопедія
  5. жид — ЖИД див. жиди́. Словник української мови в 11 томах