жид

Приповідки про жидів, висказують упередження нашого народу до них. Жидів, на Україну, спровадили були польські пани-дідичі, власники великих обшарів землі, що давали жидам в аренду землю, млини, коршми, ріки, озера, ліси та православні церкви і нарід мусів платити жидам данину за кожні хрестини, похорон, чи священня Пасхи на Великдень. Щоб догодити та вдоволити польських панів, жиди не годні були цього зробити без великої кривди для українського народу і ця кривда нашого народу відбилася у народніх приповідках, які містимо, вже лиш, як історичний спогад з того, що безповоротно минулося.

Жид хрищений, а вовк пещений, то на одне виходить.

Обом не треба вірити. Жид свого народу не зрадить, а вовк утіче у ліс.

Казала жидівка, що і на споді горівка.

Приговорюють пияки, щоб випити до дна.

Любімся, як браття, а рахуймося, як жиди.

Любов конечна, але не використовуймо себе. Жиди дуже практичні у грошевих справах.

Не зачіпай жида, бо готова огида.

Жиди народ агресивний, обиди не подарують, хіба, що чуються слабшими.

Не робив жид на хліб, тай циган не буде.

Жиди і цигане не люблять фізичної праці, тимбільше на ріллі, а живуть використовуванням людей.

Не хотіли жиди їсти манну, то хай їдять дідька.

Хто знищив батьківщину і тепер бідує.

Одного жида бюгь, а всі жиди плачуть.

Солідарність жидівського племени.

Одного жида бють, а всі жиди кричуть.

За кривду заподіяну одному жидові, ціле племя упоминається.

Старими жидами орав, а жидівками боронував.

Знущання над жидами, коли стали нетерпимими між народом.

Хочеш жида ошукати, мусиш жидівську голову мати.

Треба бути хитрішим від нього.

Якби не жиди, то не було б біди.

Жиди розпиячували наш народ і своїми махінаціями доводили його до матеріяльного банкроцтва, з того й пішла ця приповідка.

Аби жид був і з неба, вірити йому нетреба.

Наш нарід використовуваний та ошуканий, витворив цю приповідку. Жидам не довіряй.

Бий, жиде, Мошка.

Коли жиди зчепляться до бійки; що дуже рідко буває.

Два жиди і дві бабі, як прийдуть до міста, то переговорять чоловіків двіста.

Жидів та жінок посуджують, що дуже говірливі на базарі.

Жида не треба бити, а лише охрестити і в воді держати, аж буде бульки пускати.

Знущатися над жидом не тре.ба, але його охрестити і в воді доти держати, аж утоне. Тайну хрещення православна церква уділяє, занурюючи хрещенника у воду.

Жида перехристи і голову одотни.

Жидові не вір, хоч і хрест святий прийме.

Жид голоден співає, а хлоп жінку б'є.

Характеристична вдача двох інших народів.

Жидівське і панське ніколи не пропаде.

Українські селяне не вигравали судових справ з жидами та панами, бо селяни простодушні, а жиди та пани хитрі та облесні.

Жид просить Бога, щоб дав йому той розум наперед, що хлопові ззаду.

Жиди є нарід хитрий та практичний, тому наслідки своїх хиб пред- виджували наперед, а наші селяне аж по шкоді.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жид — жид іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. жид — див. жиди. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. жид — жид 1. єврей (м, ср, ст): Перевернувся на кадь і ледь не впав між риби. Жид, що розрубував на столику живу рибу, перестрашився й відіпхнув Раба Божого до Макольондри (Нижанківський)|| = бібер ◊ ну ти й жид про хитру людину (м... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. Жид — (Gide) Андре, 1869-1951, франц. письменник; у романах проголошував крайній індивідуалізм, протистояння традиційно визнаним моральним нормам (Підземелля Ватикану, Фальшивомонетники); поезії, драми, есе; Нобелівська премія 1947. Універсальний словник-енциклопедія
  5. жид — ЖИД див. жиди́. Словник української мови в 11 томах