жид

Значення в інших словниках

1. жид — див. жиди. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. жид — жид 1. єврей (м, ср, ст): Перевернувся на кадь і ледь не впав між риби. Жид, що розрубував на столику живу рибу, перестрашився й відіпхнув Раба Божого до Макольондри (Нижанківський)|| = бібер ◊ ну ти й жид про хитру людину (м... Лексикон львівський: поважно і на жарт
3. жид — Приповідки про жидів, висказують упередження нашого народу до них. Жидів, на Україну, спровадили були польські пани-дідичі, власники великих обшарів землі, що давали жидам в аренду землю, млини, коршми, ріки, озера... Приповідки або українсько-народня філософія
4. Жид — (Gide) Андре, 1869-1951, франц. письменник; у романах проголошував крайній індивідуалізм, протистояння традиційно визнаним моральним нормам (Підземелля Ватикану, Фальшивомонетники); поезії, драми, есе; Нобелівська премія 1947. Універсальний словник-енциклопедія
5. жид — ЖИД див. жиди́. Словник української мови в 11 томах