лати

ла́ти карт. гральні карти (ст)

да́ти ла́ти побити (ст)|| = вигаратати

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лати — ла́ти множинний іменник Орфографічний словник української мови
  2. лати — лат, мн. Металеве спорядження стародавнього воїна, яке захищало від холодної, а згодом і від вогнепальної зброї; обладунок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лати — ЛА́ТИ див. ла́та¹. Словник української мови у 20 томах
  4. лати — Обладунок, військове спорядження для захисту воїна від ураження холодною зброєю; поширені у середньовічній Європі; у XVII ст. вийшли з ужитку. Універсальний словник-енциклопедія
  5. лати — ЛАХМІ́ТТЯ (старий, подертий одяг), РУ́Б'Я, ДРА́НТЯ, ЛА́ТИ мн., РА́М'Я, РА́МТЯ рідше, РИ́ЗЗЯ рідше, ЛА́ХИ мн., розм., ЛА́ХМАНИ́ мн., розм., ЛАХМА́ННЯ розм., ЛАХМАНИ́НА розм., ДРА́НКА розм., РЯДЮ́ГА розм., ХЛАМІ́ТТЯ розм., ШМА́ТТЯ розм., ГАНЧІ́РКА зневажл. Словник синонімів української мови
  6. лати — ЛА́ТИ, лат, мн. Металеве спорядження стародавнього воїна, яке захищало від холодної, а пізніше і від вогнепальної зброї. Форма її [скелі] нагадує погруддя середньовікового рицаря, закованого в лати (Визначні місця Укр., 1958, 201). Словник української мови в 11 томах