докірливо

докі́рливо

[доук’ірлиево]

присл.

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. докірливо — докі́рливо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. докірливо — Присл. до докірливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. докірливо — ДОКІ́РЛИВО. Присл. до докі́рливий. — А бач, украв, та не вмів сховати, — сказав докірливо Балабуха (Н.-Лев., III, 1956, 27); Учитель докірливо похитав головою (Ю. Янов., II, 1954, 117). Словник української мови в 11 томах
  4. докірливо — Докірливо нар. Укоризненно. Словник української мови Грінченка