докірливо
докі́рливо
[доук’ірлиево]
присл.
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- докірливо — докі́рливо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- докірливо — Присл. до докірливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- докірливо — ДОКІ́РЛИВО. Присл. до докі́рливий. — А бач, украв, та не вмів сховати, — сказав докірливо Балабуха (Н.-Лев., III, 1956, 27); Учитель докірливо похитав головою (Ю. Янов., II, 1954, 117). Словник української мови в 11 томах
- докірливо — Докірливо нар. Укоризненно. Словник української мови Грінченка