1. Орфоепічний словник української мови

доповнений

допо́внений

[допоўнеинией]

м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. доповнений — допо́внений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. доповнений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до доповнити. || доповнено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. доповнений — ДОПО́ВНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до допо́внити. В основу сонати Михайло Лукич поклав власні переживання, звісно, певною мірою доповнені та узагальнені (Дмит., Розлука, 1957, 104). Словник української мови в 11 томах