1. Орфоепічний словник української мови

екстрений

е́кстрений

[екстреинией]

м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. екстрений — е́кстрений прикметник Орфографічний словник української мови
  2. екстрений — (з'їзд) невідкладний, терміновий, негайний; (видаток) несподіваний, непередбачений; (випуск газети) позачерговий. Словник синонімів Караванського
  3. екстрений — -а, -е. Якого не можна відкласти; невідкладний, терміновий. || Якого не передбачили; несподіваний. || Терміново вжитий, виданий тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. екстрений — е́кстрений (від лат. extra – поза крім, зверх) терміновий, надзвичайний, невідкладний; той, що вимагає негайного втручання, розв’язання. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. екстрений — ТЕРМІНО́ВИЙ (який потребує негайного виконання), СПІ́ШНИЙ, НЕГА́ЙНИЙ, НАГА́ЛЬНИЙ, НЕВІДКЛА́ДНИЙ, Е́КСТРЕНИЙ, ПЕРШОЧЕРГО́ВИЙ, НАВА́ЛЬНИЙ, ПИ́ЛЬНИЙ, ШПАРКИ́Й розм., НА́ГЛИЙ діал., ПРИ́КРИЙ заст.; НАДТЕРМІНО́ВИЙ (дуже спішний). Словник синонімів української мови
  6. екстрений — Е́КСТРЕНИЙ, а, е. Якого не можна відкласти; невідкладний, терміновий. 6 березня 1918 р. в Петрограді відкрився екстрений VII з’їзд партії для остаточного вирішення питання про мир (Біогр. Леніна, 1955, 195); — Про що ти хотів поговорити зі мною?... Словник української мови в 11 томах
  7. екстрений — рос. экстренный (від латин. extra — поза, крім, над) -терміновий, невідкладний, той, що вимагає негайного розв'язання проблеми, вирішення справи. Eкономічна енциклопедія