екстрений
Е́КСТРЕНИЙ, а, е. Якого не можна відкласти; невідкладний, терміновий.
6 березня 1918 р. в Петрограді відкрився екстрений VII з’їзд партії для остаточного вирішення питання про мир (Біогр. Леніна, 1955, 195);
— Про що ти хотів поговорити зі мною? Що там за така екстрена справа? (Шовк., Інженери, 1956, 106);
// Якого не передбачили; несподіваний.
Мені повинно стати сих грошей на місяць.., якщо не трапиться яких екстрених видатків на яке лікарство [які ліки] (Л. Укр., V, 1956, 121);
// Терміново вжитий, виданий і т. ін.
Парторг батальйону приніс екстрений випуск листівок про подвиг Самійла Поліщука (Гончар, І, 1954, 29).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- екстрений — е́кстрений прикметник Орфографічний словник української мови
- екстрений — (з'їзд) невідкладний, терміновий, негайний; (видаток) несподіваний, непередбачений; (випуск газети) позачерговий. Словник синонімів Караванського
- екстрений — [екстреинией] м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- екстрений — -а, -е. Якого не можна відкласти; невідкладний, терміновий. || Якого не передбачили; несподіваний. || Терміново вжитий, виданий тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- екстрений — е́кстрений (від лат. extra – поза крім, зверх) терміновий, надзвичайний, невідкладний; той, що вимагає негайного втручання, розв’язання. Словник іншомовних слів Мельничука
- екстрений — ТЕРМІНО́ВИЙ (який потребує негайного виконання), СПІ́ШНИЙ, НЕГА́ЙНИЙ, НАГА́ЛЬНИЙ, НЕВІДКЛА́ДНИЙ, Е́КСТРЕНИЙ, ПЕРШОЧЕРГО́ВИЙ, НАВА́ЛЬНИЙ, ПИ́ЛЬНИЙ, ШПАРКИ́Й розм., НА́ГЛИЙ діал., ПРИ́КРИЙ заст.; НАДТЕРМІНО́ВИЙ (дуже спішний). Словник синонімів української мови
- екстрений — рос. экстренный (від латин. extra — поза, крім, над) -терміновий, невідкладний, той, що вимагає негайного розв'язання проблеми, вирішення справи. Eкономічна енциклопедія