1. Орфоепічний словник української мови

жучок

жучо́к

[жучок]

-чка, м. (на) -чку/-чков'і, мн. -чки, -чк'іў

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жучок — жучо́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. жучок — -чка, ч. Зменш. до жук 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. жучок — Чка, ч., див. жук. Дивіться, який прикольний жучок. Виглядає реально, як «гольф» із двигуном у сто п'ятдесят кінських сил (І. Сова). Словник сучасного українського сленгу
  4. жучок — Жучо́к, -чка́, -чко́ві; жучки́, -чкі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. жучок — ЖУЧО́К, чка́, ч. Зменш, до жук 1. Метушливі жучки та комашки нишпорили між корінням (Перв., Атака.., 1946, 8); Це були ковалики — невеличкі жучки з жовтими крильцями, з чорними витягнутими ніжками (Донч., VI, 1957, 57); *Образно. Вона.. Словник української мови в 11 томах
  6. жучок — Жучок, -чка м. ум. отъ жук Словник української мови Грінченка