1. Орфоепічний словник української мови

забобон

забобо́н

[забобон]

-ну, м. (на) -н'і, мн. -ние, -н'іў

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забобон — забобо́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. забобон — ЗАБОБО́НИ мн. (ЗАБОБО́Н одн.) (віра у те, що деякі явища та події є проявом надприродних сил; помилкові, хибні погляди, що стали звичними для кого-небудь), ПЕРЕ́ДСУДИ мн. (ПЕРЕ́ДСУД одн.), ПЕРЕ́СУ́ДИ мн. (ПЕРЕ́СУ́Д одн.) рідко. Словник синонімів української мови
  3. забобон — ЗАБОБО́Н див. забобо́ни. Словник української мови в 11 томах