забобон

ЗАБОБО́НИ мн. (ЗАБОБО́Н одн.) (віра у те, що деякі явища та події є проявом надприродних сил; помилкові, хибні погляди, що стали звичними для кого-небудь), ПЕРЕ́ДСУДИ мн. (ПЕРЕ́ДСУД одн.), ПЕРЕ́СУ́ДИ мн. (ПЕРЕ́СУ́Д одн.) рідко. Над людиною, Марто, багато що тяжить... В кожній людині багато минулого ... забобонів (В. Підмогильний); Оригінальність потрібна тоді,.. коли вона, скажемо, розбиває людські передсуди, сприяє поступові людської думки (М. Рильський); Порве (наймит) шкарлющі пересуду — і вольний, власний лан Ти знов оратимеш — властивець свого труду, І в власнім краю сам свій пан! (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забобон — забобо́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. забобон — [забобон] -ну, м. (на) -н'і, мн. -ние, -н'іў Орфоепічний словник української мови
  3. забобон — ЗАБОБО́Н див. забобо́ни. Словник української мови в 11 томах