1. Орфоепічний словник української мови

забуватися

забува́тися

[забуватиес'а]

-айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забуватися — (не зберігатися в голові) вивітрюватися// вилетіти з голови, піти в непам'ять. Словник синонімів Полюги
  2. забуватися — забува́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. забуватися — див. забувати Словник синонімів Вусика
  4. забуватися — ЗАБУВАТИ; (до безпам'яті) забувати про все на світі, сов. відключатися; (у розмові) далеко заходити, не контролювати себе; (сном) впадати в сон <�дрімоту>; (стиратися з пам'яті) не пам'ятатися, вилітати з голови; (- минуле) іти в непам'ять... Словник синонімів Караванського
  5. забуватися — -аюся, -аєшся, недок., забутися, -удуся, -удешся, док. 1》 розм. Те саме, що забувати. 2》 Відсторонюватися від з навколишньої дійсності, переставати думати про те, що хвилює, непокоїть і т. ін. 3》 Починати дрімати, впадати в сон. Забутися сном. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. забуватися — ЗАБУВА́ТИСЯ (не триматися, не зберігатися в пам'яті); ПРИЗАБУВА́ТИСЯ розм. (в якійсь мірі, частково); ЗГЛА́ДЖУВАТИСЯ, ЗАГЛА́ДЖУВАТИСЯ, СТИРА́ТИСЯ, ЗАТИРА́ТИСЯ, ВИВІ́ТРЮВАТИСЯ, ЗАДА́ВНЮВАТИСЯ розм. (віддаляючись у часі, зникати з пам'яті). — Док. Словник синонімів української мови
  7. забуватися — ЗАБУВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ЗАБУ́ТИСЯ, у́дуся, у́дешся, док. 1. розм. Те саме, що забува́ти. — Прощай же! швидше убирайся. Обіцянки не забувайся (Котл., І, 1952, 67); — Ти, відай, не забулася за Йвана? (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах