1. Орфоепічний словник української мови

забутий

забу́тий

[забутией]

м. (на) -тому/-т'ім, мн. -т'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забутий — забу́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. забутий — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до забути 1), 3). || забуто, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм.Який не зберігся, не утримався в пам'яті. 3》 у знач. прикм. Залишений без уваги; покинутий. || Занедбаний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. забутий — ЗАБУ́ТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до забу́ти 1, 3. Людьми забутий і богами, Сиджу я осьде над потоком (Фр., XIII, 1954, 46); Вода зараз підхопила пліт, поволі обернула його й понесла вниз укупі з харчами, забутими на плоту (Коцюб. Словник української мови в 11 томах