1. Великий тлумачний словник сучасної мови

забутий

забу́тий

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до забути 1), 3).

|| забуто, безос. присудк. сл.

2》 у знач. прикм.Який не зберігся, не утримався в пам'яті.

3》 у знач. прикм. Залишений без уваги; покинутий.

|| Занедбаний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забутий — забу́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. забутий — [забутией] м. (на) -тому/-т'ім, мн. -т'і Орфоепічний словник української мови
  3. забутий — ЗАБУ́ТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до забу́ти 1, 3. Людьми забутий і богами, Сиджу я осьде над потоком (Фр., XIII, 1954, 46); Вода зараз підхопила пліт, поволі обернула його й понесла вниз укупі з харчами, забутими на плоту (Коцюб. Словник української мови в 11 томах