задрімати

задріма́ти

[задр'іматие]

-айу, -айеиш

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. задрімати — задріма́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. задрімати — див. спати Словник синонімів Вусика
  3. задрімати — -аю, -аєш. Док. до дрімати 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. задрімати — Задріма́ти, -ма́ю, -ма́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. задрімати — ЗАДРІМА́ТИ, а́ю, а́єш. Док. до дрімати 1, 2. [Варка:] Як почне було Зінько читать, то я слухаю-слухаю, а далі й задрімаю (Крон., II, 1958, 226); — Ну, як? — питає Гнат суворо. — Все тихо. — Спав? — Задрімав трохи (Тют. Словник української мови в 11 томах
  6. задрімати — Задрімати, -наю, -єш гл. Задремать. То це що задрімає та поголиться, то його колючки і вколять. Рудч. Ск. І. 156. К череді йшла — задрімала. Чуб. III. 203. Ледве вспів він задрімати, а йому вже снились страшні сни. Опат. 88. Словник української мови Грінченка