зайченя

зайченя́

[зайчеин’а]

-н'атие, ор. -н'ам, м. (на) -н'ат'і, мн. -н'ата

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зайченя — зайченя́ іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. зайченя — -яти, с. Маля зайця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зайченя — Зайченя́, -ня́ти, -ня́ті, -ня́м; -ня́та, -ня́т Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. зайченя — ЗАЙЧЕНЯ́, я́ти, с. Маля зайця. На відміну від інших гризунів зайченята народжуються цілком сформованими, зрячими і вкритими густим м’яким хутром (Наука.., 1, 1955, 22); Івась побачив сіренького звірка, що пострибав від нього. Словник української мови в 11 томах
  5. зайченя — Зайченя, -ня́ти с. = зайча. Словник української мови Грінченка