зайченя
зайченя́
[зайчеин’а]
-н'атие, ор. -н'ам, м. (на) -н'ат'і, мн. -н'ата
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зайченя — зайченя́ іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
- зайченя — -яти, с. Маля зайця. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зайченя — Зайченя́, -ня́ти, -ня́ті, -ня́м; -ня́та, -ня́т Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- зайченя — ЗАЙЧЕНЯ́, я́ти, с. Маля зайця. На відміну від інших гризунів зайченята народжуються цілком сформованими, зрячими і вкритими густим м’яким хутром (Наука.., 1, 1955, 22); Івась побачив сіренького звірка, що пострибав від нього. Словник української мови в 11 томах
- зайченя — Зайченя, -ня́ти с. = зайча. Словник української мови Грінченка