зайченя
Зайченя, -ня́ти
с. = зайча.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зайченя — зайченя́ іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
- зайченя — [зайчеин’а] -н'атие, ор. -н'ам, м. (на) -н'ат'і, мн. -н'ата Орфоепічний словник української мови
- зайченя — -яти, с. Маля зайця. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зайченя — Зайченя́, -ня́ти, -ня́ті, -ня́м; -ня́та, -ня́т Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- зайченя — ЗАЙЧЕНЯ́, я́ти, с. Маля зайця. На відміну від інших гризунів зайченята народжуються цілком сформованими, зрячими і вкритими густим м’яким хутром (Наука.., 1, 1955, 22); Івась побачив сіренького звірка, що пострибав від нього. Словник української мови в 11 томах