законотворчий

законотво́рчий

[законотворчией]

м. (на) -чому/-ч'ім, мн. -ч'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. законотворчий — законотво́рчий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. законотворчий — -а, -е. Що стосується підготовки і прийняття законів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. законотворчий — ЗАКОНОТВО́РЧИЙ, а, е. Стос. до законотворчості. Проведення екологічної експертизи є обов'язковим у процесі законотворчої, інвестиційної, управлінської, господарської та іншої діяльності (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах