закономірність

закономі́рність

[законоум’ірн'іс'т']

-нос'т'і, ор. -н'іс'т'у

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закономірність — закономі́рність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. закономірність — -ності, ж. 1》 Властивість за знач. закономірний. 2》 Об'єктивно існуючий, постійний і необхідний взаємозв'язок між предметами, явищами або процесами, що випливає з їхньої внутрішньої природи, сутності; закон (у 4 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. закономірність — ЗАКОНОМІ́РНІСТЬ (об'єктивно існуючий зв'язок між предметами, явищами і т. ін.), ЗАКО́Н, НЕОБХІ́ДНІСТЬ філос.; ЛО́ГІКА (у подіях, діях тощо). Закономірності суспільного розвитку; — Тепер.. Словник синонімів української мови
  4. закономірність — ЗАКОНОМІ́РНІСТЬ, ності, ж. 1. Властивість за знач. закономі́рний. Світ є закономірний рух матерії, і наше пізнання, будучи найвищим продуктом природи, спроможне тільки відображати цю закономірність (Ленін, 14, 1949, 150); Певно... Словник української мови в 11 томах