закономірність
закономі́рність
-ності, ж.
1》 Властивість за знач. закономірний.
2》 Об'єктивно існуючий, постійний і необхідний взаємозв'язок між предметами, явищами або процесами, що випливає з їхньої внутрішньої природи, сутності; закон (у 4 знач.).
|| Основне положення якої-небудь науки, закон, що відображає причинно-наслідковий зв'язок між явищами.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- закономірність — закономі́рність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- закономірність — [законоум’ірн'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- закономірність — ЗАКОНОМІ́РНІСТЬ (об'єктивно існуючий зв'язок між предметами, явищами і т. ін.), ЗАКО́Н, НЕОБХІ́ДНІСТЬ філос.; ЛО́ГІКА (у подіях, діях тощо). Закономірності суспільного розвитку; — Тепер.. Словник синонімів української мови
- закономірність — ЗАКОНОМІ́РНІСТЬ, ності, ж. 1. Властивість за знач. закономі́рний. Світ є закономірний рух матерії, і наше пізнання, будучи найвищим продуктом природи, спроможне тільки відображати цю закономірність (Ленін, 14, 1949, 150); Певно... Словник української мови в 11 томах