заректися
заректи́ся
[зареиктис'а]
-реичус'а, -реичес':а, -реичец':а, -реичеимос'а, -реичеитес'а, -реичуц':а; мин. -р'ікс'а, -реиклас'а; нак. -реичис'а, -реич'іц':а
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заректися — див. зарікатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- заректися — заректи́ся дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- заректися — ЗАРЕКТИ́СЯ (дати собі слово, обіцянку не робити чогось), ЗАКА́ЯТИСЯ, ЗАКЛЯ́СТИ́СЯ розм., СПОКА́ЯТИСЯ заст. — Док.: заріка́тися, зака́юватися. Кілько сот разів він зарікався забути її, не думати про неї, вирвати її з серця (І. Словник синонімів української мови
- заректися — Заректи́ся, див. заріка́тися Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- заректися — ЗАРЕКТИ́СЯ див. заріка́тися. Словник української мови в 11 томах
- заректися — Зарікатися, -каюся, -єшся сов. в. заректися, -чуся, -че́шся, гл. Давать, дать зарокъ, обѣтъ. Я не зарікаюсь з бусурманами ще лучче побиться. Макс. (1849). 85. Не зарікайся всього робити, тільки свого уха вкусити. Ном. № 2620. Зарічуся та й не піду до чужої жінки. Чуб. V. 673. Словник української мови Грінченка