засів

Значення в інших словниках

1. засів — засі́в іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. засів — -у, ч. 1》 Те саме, що засівання. 2》 Те, що посіяне. || Те, що засіялося, покриваючи якусь поверхню. 3》 Ділянка землі, засіяна яким-небудь зерном, насінням. 4》 спец. Кладка яєць у деяких комах (бджіл і т. ін.) і яйця, покладені для розвитку. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ЗАСІВ — • "ЗАСІВ" - ілюстрована газета, видавалася 1911 — 12 в Києві щотижня. Вийшло 65 номерів. Редактори-видавці — В. Товстоніс та О. Степаненко. Газета відіграла певну роль у загальнонар. виступах проти самодержавства, вміщувала інформацію з cycn.-політ. Українська літературна енциклопедія
4. засів — За́сів, -ву; за́сіви, -вів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. засів — ЗАСІ́В, у, ч. 1. Те саме, що засіва́ння. Вона.. перебирала насіння до засіву ярини (Кобр., Вибр., 1954, 15). 2. Те, що посіяне. Прокинулася Україна після зимового сну. Потали сніги; зелені озимі засіви веселенько потяглися вгору (Л. Янов. Словник української мови в 11 томах
6. засів — Засів, -ву м. Посѣвъ. Оця рука у нас сього року під засівом. Черк. у. Дають плуги, воли сірі, ще й до того всі засіви. Чуб. V. 216. Словник української мови Грінченка