затверджувати
затве́рджувати
[затверджуватие]
-уйу, -уйеиш
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- затверджувати — затве́рджувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- затверджувати — Схвалювати, ухвалювати, узаконювати; (підписом) накладати ґриф; (призначення) санкціонувати; (угоду) ратифікувати. Словник синонімів Караванського
- затверджувати — -ую, -уєш, недок., затвердити, -джу, -диш, док. 1》 перех. Схвалювати що-небудь, вважати остаточно вирішеним. || Узаконювати що-небудь, надаючи юридичної сили якійсь постанові, рішенню і т. ін. || кого ким. Великий тлумачний словник сучасної мови
- затверджувати — СХВА́ЛЮВАТИ (вважати правильними, добрими які-небудь дії, вчинки, рішення і т. ін.), ПІДТРИ́МУВАТИ, ПРИЄ́ДНУВАТИСЯ до чого, ПРИЙМА́ТИ що (виявляти згоду з чим-небудь); ВІТА́ТИ (вважаючи правильним що-небудь, сприймати з радістю)... Словник синонімів української мови
- затверджувати — Затве́рджувати, -джую, -джуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- затверджувати — ЗАТВЕ́РДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАТВЕ́РДИТИ, джу, диш, док. 1. перех. Схвалювати що-небудь, вважати остаточно вирішеним. На сьогоднішніх зборах затверджували план участі піонерії в наступі на гусінь (Донч. Словник української мови в 11 томах