1. Словник синонімів української мови

затверджувати

СХВА́ЛЮВАТИ (вважати правильними, добрими які-небудь дії, вчинки, рішення і т. ін.), ПІДТРИ́МУВАТИ, ПРИЄ́ДНУВАТИСЯ до чого, ПРИЙМА́ТИ що (виявляти згоду з чим-небудь); ВІТА́ТИ (вважаючи правильним що-небудь, сприймати з радістю); СПІВЧУВА́ТИ (вважаючи правильним, ставитися прихильно); БЛАГОСЛОВЛЯ́ТИ, ЗАТВЕ́РДЖУВАТИ, САНКЦІОНУВА́ТИ (стверджувати своєю згодою); ПІДТА́КУВАТИ, ПІДДА́КУВАТИ розм., ПОТАКА́ТИ розм., ПОТА́КУВАТИ розм. (виявляти згоду з чиїми-небудь висловлюваннями або діями); ПІДСПІ́ВУВАТИ розм. (схвалювати чиї-небудь дії, звичайно негативні). — Док.: схвали́ти, підтри́мати, приєдна́тися, прийня́ти, привіта́ти, благослови́ти, затве́рдити, підта́кнути, підда́кнути. Схвалити резолюцію зборів; — Я знаю, дехто й підтримує рішення Перегуди, та чомусь ніхто з цих учнів не виступив (О. Донченко); Затверджувати висновки комісії; Підтакувати сватові; Підспівувати отаманові. — Пор. 1. пого́джуватися.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. затверджувати — затве́рджувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. затверджувати — Схвалювати, ухвалювати, узаконювати; (підписом) накладати ґриф; (призначення) санкціонувати; (угоду) ратифікувати. Словник синонімів Караванського
  3. затверджувати — [затверджуватие] -уйу, -уйеиш Орфоепічний словник української мови
  4. затверджувати — -ую, -уєш, недок., затвердити, -джу, -диш, док. 1》 перех. Схвалювати що-небудь, вважати остаточно вирішеним. || Узаконювати що-небудь, надаючи юридичної сили якійсь постанові, рішенню і т. ін. || кого ким. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. затверджувати — Затве́рджувати, -джую, -джуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. затверджувати — ЗАТВЕ́РДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАТВЕ́РДИТИ, джу, диш, док. 1. перех. Схвалювати що-небудь, вважати остаточно вирішеним. На сьогоднішніх зборах затверджували план участі піонерії в наступі на гусінь (Донч. Словник української мови в 11 томах