земний

Значення в інших словниках

1. земний — земни́й прикметник Орфографічний словник української мови
2. земний — (уклін) доземний; (рай) сьогосвітній, г. земський; (- втіхи) плотський, не духовий, кн. епікурейський; П. життєвий, реальний, матеріяльний. Словник синонімів Караванського
3. земний — -а, -е. 1》 Стос. до землі (у 1, 2, 4 знач.). Земний уклін кому, чому — уклін до землі як вияв особливої шани кому-, чому-небудь. 2》 перен. Життєвий, реальний. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. земний — віддава́ти (кла́сти, склада́ти) / відда́ти (скла́сти) (земни́й (низьки́й, поясни́й)) поклі́н (уклі́н) кому і без додатка. 1. Кланятися, поклонятися. Фразеологічний словник української мови
5. земний — ЗЕМНИ́Й (стос. до землі як місця життя та діяльності людини), СЬОГОСВІ́ТНІЙ розм., ПОЦЕЙБІ́ЧНИЙ поет. Він уже одрішився від усіх земних хвилювань (В. Собко); Я забув і сьогосвітнє, і тогосвітнєє життя: Ти — єдина в мене пані, сам в ярмо хилюся я (А. Словник синонімів української мови
6. земний — ЗЕМНИ́Й, а́, е́. 1 Стос. до землі (у 1, 2, 4 знач.). Земна куля оберталася у міжзоряному просторі (Довж., І, 1958, 280); Як погода добра, то в нас — рай земний (Мирний, V, 1955, 419); В своїх дужих руках тримав [Юра] сили небесні, й земні... Словник української мови в 11 томах
7. земний — Земни́й, -а́, -е́ Земной. Шух. І. 43. З мудростей земних до небесної слави. Чуб. III. 20. зе́мна смола. Асфальтъ. Шух. І. 12. Словник української мови Грінченка