1. Орфоепічний словник української мови

зимовий

зимо́вий

[зиемовией] м. (на) -вому /-в'ім, мн. -в'і і [зиемовий] м. (на) -вому /-моув'ім, мн. -моув'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зимовий — зимо́ви́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. зимовий — див. холодний Словник синонімів Вусика
  3. зимовий — -ова, -ове. Стос. до зими (у 1 знач.). || Признач. для зими, використовуваний узимку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зимовий — Зимо́ви́й, -ва́, -ве́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. зимовий — ЗИМО́ВИ́Й, о́ва́, о́ве́. Стос. до зими (у 1 знач.). В довгі зимові вечори та вдосвіта в Джериній хаті палали тріски (Н.-Лев., II, 1956, 185); Ясно світило скупе зимове сонце і навіть трохи гріло (Кучер, Чорноморці, 1956, 321); // Признач. Словник української мови в 11 томах