1. Орфоепічний словник української мови

зрослий

зро́слий

[зрослией]

м. (на) -слому /-с'л'ім, мн. -с'л'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зрослий — зро́слий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. зрослий — -а, -е. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до зрости. 2》 у знач. прикм. Який зрісся. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зрослий — Дорослий, дійшлий Словник чужослів Павло Штепа
  4. зрослий — ЗРО́СЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до зрости́. Насаджений ще хлопчиком Васютою, сад прийняв молодих під високі крони вже зрослих дерев (Полт., Дит. Словник української мови в 11 томах
  5. зрослий — Зро́слий, -а, -е Выросшій. Левч. 10. Словник української мови Грінченка