1. Орфоепічний словник української мови

кажан

кажа́н

[кажан]

-ана, м. (на) -ан'і/-анов'і, мн. -ани, -ан'іў

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кажан — кажа́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. кажан — д. лилик, нетопир, летюча миша. Словник синонімів Караванського
  3. кажан — -а, ч. Нічний ссавець із широкими крилами, утвореними перетинками між довгими пальцями ніг. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кажан — А, ч. Поет Сергій Жадан. Кажан — охіренно кльовий поет. Словник сучасного українського сленгу
  5. кажан — (-а) ч.; мол. Шкіряна куртка. ПСУМС, 30. Словник жарґонної лексики української мови
  6. кажан — КАЖА́Н (нічний ссавець з широкими крилами, утвореними перетинками між пальцями ніг), ЛЕТЮ́ЧА МИ́ША, ВЕРТУНЕ́ЦЬ діал., ЛИ́ЛИК діал. Невидимі кажани шурхали над головою (М. Словник синонімів української мови
  7. кажан — Кажа́н, -на́; -жани́, -ні́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. кажан — КАЖА́Н, а́, ч. Нічний ссавець із широкими крилами, утвореними перетинками між довгими пальцями ніг. Людей не чуть; через базар Кажан костокрилий Перелетить (Шевч. Словник української мови в 11 томах