кажан
КАЖА́Н, а́, ч. Нічний ссавець із широкими крилами, утвореними перетинками між довгими пальцями ніг.
Людей не чуть; через базар Кажан костокрилий Перелетить (Шевч., І, 1951, 100);
Не співа «надобраніч» пташина, тільки нечутно літають великі, чудні кажани (Л. Укр., І, 1951, 304);
Низько над землею метлялись між яблунями кажани, і десь угорі прогудів пізній жук-рогач (Донч., III, 1956, 62).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кажан — кажа́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- кажан — д. лилик, нетопир, летюча миша. Словник синонімів Караванського
- кажан — [кажан] -ана, м. (на) -ан'і/-анов'і, мн. -ани, -ан'іў Орфоепічний словник української мови
- кажан — -а, ч. Нічний ссавець із широкими крилами, утвореними перетинками між довгими пальцями ніг. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кажан — А, ч. Поет Сергій Жадан. Кажан — охіренно кльовий поет. Словник сучасного українського сленгу
- кажан — (-а) ч.; мол. Шкіряна куртка. ПСУМС, 30. Словник жарґонної лексики української мови
- кажан — КАЖА́Н (нічний ссавець з широкими крилами, утвореними перетинками між пальцями ніг), ЛЕТЮ́ЧА МИ́ША, ВЕРТУНЕ́ЦЬ діал., ЛИ́ЛИК діал. Невидимі кажани шурхали над головою (М. Словник синонімів української мови
- кажан — Кажа́н, -на́; -жани́, -ні́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)