1. Орфоепічний словник української мови

каратися

кара́тися

[каратиес'а]

-айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. каратися — кара́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. каратися — Нести кару, мучитися; (морально) картатися <�серцем>, їсти собі серце. Словник синонімів Караванського
  3. каратися — див. каятися Словник синонімів Вусика
  4. каратися — -аюся, -аєшся, недок. 1》 Зазнавати моральних страждань; мучитися. 2》 Пас. до карати 1); звинувачувати самого себе. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. каратися — МУ́ЧИТИСЯ (зазнавати мук, фізичних або моральних страждань), СТРАЖДА́ТИ, МОРДУВА́ТИСЯ, КОНА́ТИ, ГИ́НУТИ, ПОГИБА́ТИ, КАТУВА́ТИСЯ, КАРА́ТИСЯ, КАРТА́ТИСЯ, ГРИ́ЗТИСЯ, ТЕРЗА́ТИСЯ, З'ЇДА́ТИСЯ діал. (зазнавати моральних мук, перев. Словник синонімів української мови
  6. каратися — КАРА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок. 1. Зазнавати моральних страждань; мучитися. О думи мої! о славо злая! За тебе марно я в чужому краю Караюсь, мучуся… але не каюсь!.. (Шевч. Словник української мови в 11 томах