каратися
КАРА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок.
1. Зазнавати моральних страждань; мучитися.
О думи мої! о славо злая! За тебе марно я в чужому краю Караюсь, мучуся… але не каюсь!.. (Шевч., II, 1953, 32);
Тільки один Чіпка не лягає: ходить, нудиться, карається… (Мирний, І, 1949, 391);
Тож і Мамай, художник, створивши Однокрила, карався й каявся (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 102).
2. Пас. до кара́ти 1.
— Його приписи регулювали моє життя так, як накручений годинник. Найменше переступлення тих приписів каралось остро (Фр., І, 1955, 345);
Сваволя й беззаконня суперечать самій суті радянської соціалістичної демократії й караються як найтяжчий злочин (Рад. суд охороняє права.., 1954, 15).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- каратися — кара́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- каратися — Нести кару, мучитися; (морально) картатися <�серцем>, їсти собі серце. Словник синонімів Караванського
- каратися — див. каятися Словник синонімів Вусика
- каратися — [каратиес'а] -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а Орфоепічний словник української мови
- каратися — -аюся, -аєшся, недок. 1》 Зазнавати моральних страждань; мучитися. 2》 Пас. до карати 1); звинувачувати самого себе. Великий тлумачний словник сучасної мови
- каратися — МУ́ЧИТИСЯ (зазнавати мук, фізичних або моральних страждань), СТРАЖДА́ТИ, МОРДУВА́ТИСЯ, КОНА́ТИ, ГИ́НУТИ, ПОГИБА́ТИ, КАТУВА́ТИСЯ, КАРА́ТИСЯ, КАРТА́ТИСЯ, ГРИ́ЗТИСЯ, ТЕРЗА́ТИСЯ, З'ЇДА́ТИСЯ діал. (зазнавати моральних мук, перев. Словник синонімів української мови