1. Орфоепічний словник української мови

карий

ка́рий

[карией]

м. (на) -рому/-р'ім, мн. -р'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. карий — ка́рий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. карий — (колір очей) темнобрунатний, темнокаштановий, темнобурий; (кінь) гнідий. Словник синонімів Караванського
  3. карий — -а, -е. Темно-брунатний (про очі). || Гнідий (про масть коней). || у знач. ім. карий, -рого, ч. Кінь такої масті. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. карий — ка́рий гнідий (про коня)(ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. карий — КОРИ́ЧНЕВИЙ (кольору кориці, смаженої кави, шоколаду), БРУНА́ТНИЙ, БРУНА́СТИЙ, ЦИНАМО́НОВИЙ заст.; КАШТА́НОВИЙ (кольору каштана — перев. про колір волосся і масть коня); ГНІДИ́Й, КА́РИЙ (темно-коричневий — перев. Словник синонімів української мови
  6. карий — Ка́рий, -ра, -ре Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. карий — КА́РИЙ, а, е. Темно-брунатний (про очі). Ой зоре! зоре!..Чи очі карі тебе шукають На небі синім? Чи забувають? (Шевч., II, 1953, 20); Христя помилувалася його.. Словник української мови в 11 томах